За даними космічної обсерваторії eROSITA, астрономи склали нову тривимірну карту простору, що оточує Сонце. І виявили, що воно знаходиться усередині гігантської витягнутої структури. Завдяки здатності багатьох телескопів вловлювати рентгенівське випромінювання астрономи бачать розріджений і гарячий газ, що випускає його в космосі. Температура цієї речовини досягає мільйона градусів, але через велику відстань між його атомами не відбувається теплопередачі.
Цей газ утворює на околицях Сонячної системи гігантські бульбашки. Ми знаходимося всередині так званого Місцевого міхура, який простягається на багато сотень світлових років.
На думку вчених, ця «димка» розвіялася після порівняно недавнього «феєрверку»: орієнтовно 14 мільйонів років тому в найближчій до нас OB-асоціації Скорпіона — Центавра одна за одною з невеликими інтервалами вибухали наднові масивні зірки. У космосі знаходять і гадані «останки» цих зірок. Наприклад, розташована на відстані 815 світлових років від нас нейтронна зірка Гемінга — колишнє ядро великовагового світила, яке вибухнуло, за розрахунками, лише 342 тисячі років тому.
Нещодавно місцеву бульбашку розглянули за допомогою рентгенівського космічного телескопа eROSITA. Він розташований за півтора мільйона кілометрів від Землі, вдалині від безлічі перешкод. На основі даних з телескопа команда вчених з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Німеччина) склала безпрецедентно чітке тривимірне зображення величезної хмари плазми, що оточує Сонце. Результатами своєї роботи фахівці поділилися у статті для журналу Astronomy&Astrophysics.
Як пояснив провідний автор дослідження, астрофізик Майкл Фрейберг, вдалося не лише уточнити вигляд Місцевого міхура, але й знайти в ньому щось нове: протяжну, мов тунель, структуру, яка виділяється на загальному тлі набагато вищою температурою і спрямована у бік сузір’я Центавра. знаходиться прямо всередині неї.
Втім, за словами дослідників, це збіг: Сонячна система проходить зараз крізь «тунель» у міру свого руху Галактикою, причому увійшла до Місцевого міхура всього кілька мільйонів років тому. Зазначимо, що наша зірка разом з усім своїм космічним сімейством існує вже 4,6 мільярда років, а приблизно кожні 220-240 мільйонів років здійснює оборот навколо центру Чумацького Шляху.
Крім Місцевого міхура, eROSITA дозволила розглянути багато інших газових хмар, розташованих поблизу. її пронизує мережу таких плазмових «тунелів».
