Уявіть собі машину часу, яка може повернути вас в епоху динозаврів. Раптом ви опиняєтеся в густому болотистому лісі, де між квітами, папоротями та хвойними деревами дзижчать комахи. Вірте чи ні, але ви стоїте в Західній Антарктиді. Вчені з Німеччини та Великобританії вперше виявили там бурштин – скам’янілу «кров» стародавніх хвойних дерев, які колись росли на найпівденнішому континенті Землі між 83 і 92 мільйонами років тому.
Разом зі скам’янілостями коренів, пилку та спор, бурштин є одним із найкращих доказів того, що в середині крейдяного періоду поблизу Південного полюса існував болотистий тропічний ліс і що в цьому доісторичному середовищі «переважали хвойні дерева», подібно до лісів у Новій Зеландії і Патагонії сьогодні.
Розкопки бурштину в Антарктиді повертають нинішній крижаний зовнішній вигляд континенту, відкриваючи стародавнє середовище існування, яке колись було досить теплим і вологим, щоб росли дерева, що виробляли смолу. У середині крейдяного періоду цим деревам довелося б пережити місяці повної темряви взимку. Але вижити вони явно змогли. Навіть якщо їм довелося перебувати в стані спокою протягом тривалого часу. До цього відкриття вчені знаходили поклади бурштину крейдяного періоду лише на південь, як басейн Отвей в Австралії та формація Тупуангі в Новій Зеландії.
«Було дуже захоплююче усвідомлювати, що в якийсь момент своєї історії на всіх семи континентах були кліматичні умови, які дозволяли виживати смолистим деревам», — каже морський геолог Йоганн Клагес з Інституту Альфреда Вегенера в Німеччині.
«Наша мета зараз — дізнатися більше про лісову екосистему — якщо вона згоріла, чи зможемо ми знайти сліди життя в бурштині. Це відкриття дозволяє подорожувати в минуле ще одним більш прямим шляхом».
Вчені розкопували скам’янілу деревину та листя в Антарктиді з початку 19 століття, але багато з цих відкриттів датуються сотнями мільйонів років тому, коли існував південний суперконтинент Гондвана. Оскільки Антарктида віддалялася від Австралії та Південної Америки до південного полюса, не зовсім зрозуміло, що сталося з її лісами.
У 2017 році дослідники бурили морське дно поблизу Західної Антарктиди та знайшли надзвичайно добре збережені докази цих давно втрачених місць існування. Після кількох років аналізу Клагес і команда дослідників у 2020 році оголосили, що вони знайшли мережу скам’янілих коренів, яка датується серединою крейдяного періоду. Під мікроскопом вони також виявили ознаки пилку та спор. Те саме буріння тепер запропонувало конкретні докази того, що в Антарктиді колись існували дерева, які виробляли смолу.
У 3-метровому (10-футовому) шарі аргіліту Клаген і нова команда описали кілька крихітних шматочків напівпрозорого бурштину, розміром лише від 0,5 до 1,0 міліметра. Кожен містить варіацію від жовтого до помаранчевого кольору з типовими фестончастими зламами на поверхні. Це ознака течії смоли, яка виникає, коли з дерева витікає сік, щоб захистити кору від пошкоджень від пожеж або комах.
Крейдяний період був одним із найтепліших періодів в історії Землі, і вулканічні відкладення, знайдені в Антарктиді та на сусідніх островах, свідчать про часті лісові пожежі в цей час.
Ймовірно, бурштин був збережений і скам’янілий, тому що високий рівень води швидко покривав деревну смолу, захищаючи її від ультрафіолетового випромінювання та окислення. Схоже навіть, що бурштин містить крихітні шматочки кори дерева, але для підтвердження цього потрібен додатковий аналіз.
Частину за маленькою частинкою вчені поступово складають картину того, як колись виглядали ліси Антарктиди та як вони функціонували 90 мільйонів років тому. Дослідження було опубліковано в Antarctic Research.
