Воду з нашої планети від позаземної можна відрізнити за тим, як часто в її молекулах замість атомів звичайного водню зустрічається його «обтяжений» різновид — дейтерій. Вчені дійшли висновку, що на відомій кометі Чурюмова — Герасименко їхнє співвідношення приблизно таке саме, як у Світовому океані.
Найцікавіше, що вдалося дізнатися про комету Чурюмова — Герасименка, стало відомо завдяки щасливим випадковостям. Почалося з того, що радянський астроном Клим Чурюмов 1969 року несподівано розглянув її на знімках зовсім іншої комети. А коли у 2000-х для дослідження комети готували місію «Розетта», спочатку як мету вибрали не це небесне тіло, але прогавили потрібний момент запуску: довелося шукати іншу «мішень», і комета Чурюмова — Герасименко просто виявилася зручним варіантом за всіма параметрами.
Безперечно, вчені жодного разу не пошкодували, що космічні апарати вирушили саме до цієї комети.
У космосі знаходять інші приклади такого своєрідного зовнішнього вигляду, найяскравіший — астероїд Аррокот у Поясі Койпера (за Нептуном). Такі небесні тіла називають контактно-подвійними малими планетами: ймовірно, це результат зустрічі та злиття двох спочатку окремих тіл. Є версія, що так один з одним іноді з’єднуються астероїд та його супутник.
Згодом наукові прилади на борту зонда «Розетта» зафіксували, що з поверхні комети вивергаються різноманітні складні органічні сполуки, а також молекулярний кисень, який вкрай рідко зустрічають у космосі.
Все це виходить з надр комети разом з потоками води, що випаровується, які піднімаються над нею і розходяться в різні боки, немов промені, під час її наближення до Сонця. У найближчій до світила точці своєї орбіти комета Чурюмова — Герасименко опиняється між Землею та Марсом, у найдальшій — за Юпітером.
Саме завдяки зонду «Розетта» вдалося скласти уявлення про кометну воду. Картина тоді вийшла несподіваною, а частина вчених вона могла розчарувати: виявилося, що водяні пари над цим небесним тілом разюче відрізняються від земної води. Різниця у тому, як часто в молекулах води виявляються атоми важкого водню – дейтерію. Його називають важким, оскільки у звичайного атома водню є лише один протон і один електрон, а у дейтерію «навантаження» є ще й нейтрон.
З’ясувалося, що над кометою Чурюмова — Герасименка витають чи не суцільні пари важкої води, а це земному середовищу невластиво: у нашій воді дейтерію порівняно небагато. З цього багато хто зробив висновок, що земні океани навряд чи можуть мати космічне походження.
Але нещодавно команда планетологів із США, Швейцарії та Франції переглянула результати цих вимірів. У статті для журналу Science Advances вчені висловили думку, що самі дані вірні, але не показують реального стану води в кометі Чурюмова — Герасименко: в її речовині багато пилових частинок, а вони добре утримують у собі молекули важкої води.
