Чому Марс безплідний і непридатний для життя, тоді як життя завжди процвітало тут, на нашій відносно схожій планеті Земля? Відкриття, зроблене марсоходом NASA, дало ключ до розгадки цієї таємниці, йдеться в новому дослідженні в середу, яке свідчить про те, що хоча колись на Марсі спорадично текли річки, він був приречений бути переважно пустельною планетою.
Вважається, що на Марсі зараз є всі необхідні складові для життя, окрім, мабуть, найважливішого: рідкої води. Однак червона поверхня вирізьблена стародавніми річками та озерами, що свідчить про те, що колись вода текла по нашому найближчому сусіду. Наразі кілька марсоходів шукають на Марсі ознаки життя, яке могло існувати в ті більш сприятливі для життя часи, мільйони років тому. Раніше цього року марсохід NASA Curiosity виявив відсутній елемент у цій головоломці: гірські породи, багаті на карбонатні мінерали. Ці «карбонати» — такі як вапняк на Землі — діють як губка для вуглекислого газу, втягуючи його з атмосфери та утримуючи в гірських породах. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, змоделювало, як саме існування цих порід може змінити наше розуміння минулого Марса.
Провідний автор дослідження Едвін Кайт, планетолог з Чиказького університету та член команди Curiosity, розповів AFP, що, схоже, на Марсі були «періоди придатності для життя в деякі часи та місця». Але ці «оази» були радше винятком, ніж правилом. На Землі вуглекислий газ в атмосфері нагріває планету. Протягом тривалого часу вуглець затримується в гірських породах, таких як карбонати. Потім виверження вулканів викидають газ назад в атмосферу, створюючи збалансований кліматичний цикл, що сприяє постійному протоку води.
Однак, за словами Кайта, Марс має «слабкий» рівень вулканічного виділення газів порівняно із Землею. Це порушує баланс, роблячи Марс набагато холоднішим і менш гостинним. Згідно з дослідженням моделювання, короткі періоди рідкої води на Марсі змінилися 100 мільйонами років безплідної пустелі — тривалий час для того, щоб щось вижило. За словами Кайта, все ще можливо, що глибоко під землею на Марсі є кишені рідкої води, яких ми ще не знайшли.
Він додав, що марсохід NASA Perseverance, який приземлився на стародавню марсіанську дельту у 2021 році, також виявив ознаки карбонатів на краю висохлого озера. Далі вчені сподіваються знайти більше доказів існування карбонатів. Кайт сказав, що найкращим доказом було б повернення зразків гірських порід з поверхні Марса назад на Землю — і Сполучені Штати, і Китай поспішають зробити це в наступному десятилітті.
Ми самі?
Зрештою, вчені шукають відповідь на одне з головних питань: наскільки поширені планети, подібні до Землі, які можуть містити життя? З початку 1990-х років астрономи відкрили майже 6000 планет за межами нашої Сонячної системи. Але лише для Марса та Землі вчені можуть вивчати гірські породи, які дозволяють їм зрозуміти минуле планети, сказав Кайт. Якщо ми встановимо, що на Марсі ніколи не було навіть крихітних мікроорганізмів у часи його водної фази, це означатиме, що важко зародити життя у Всесвіті. Але якщо ми виявимо докази існування стародавнього життя, це «по суті означатиме, що походження життя є простим у планетарному масштабі», — сказав Кайт.
