Новий коментар, опублікований у журналі Nature Communications доктором Джеймсом Бредлі, доцентом кафедри екологічних наук Лондонського університету Королеви Марії, та його командою, розкриває разючу та тривожну зміну арктичної зими. Під час польових досліджень на Шпіцбергені в лютому 2025 року дослідники зіткнулися з надзвичайно високими температурами, повсюдним таненням снігу та квітучою рослинністю.
Шпіцберген, де потепління в шість-сім разів перевищує середній світовий темп, знаходиться на передовій кліматичної кризи, де зимові температури зростають майже вдвічі швидше за середньорічну. У коментарі підкреслюється, що зимове потепління в Арктиці вже не є винятком, а повторюваною рисою глибоко зміненої кліматичної системи, що ставить під сумнів давнє припущення про надійно замерзлу арктичну зиму.
«Стояти в калюжах води на краю льодовика або на голій зеленій тундрі було шокуючим і сюрреалістичним», – описує свій досвід доктор Бредлі. «Товстий сніговий покрив, що вкривав ландшафт, зник за кілька днів. Спорядження, яке я взяв із собою, здавалося реліквією з іншого клімату».
Команда, яка звикла готуватися до екстремальних холодів за допомогою термоодягу, товстих рукавичок та утепленого пуху, виявила, що працює голими руками під дощем на льодовику.
Лаура Моларес Монкайо, докторантка Музею королеви Марії та природної історії та співавторка дослідження, додала: «Метою нашої польової кампанії було вивчення свіжовипалого снігу. Але протягом двох тижнів нам вдалося зібрати свіжий сніг лише один раз, оскільки більшість опадів випала у вигляді дощу. Ця відсутність снігопаду посеред зими підриває нашу здатність встановити репрезентативну базову лінію для процесів, що відбуваються в період мерзлоти».
«Несподіване танення не лише порушило наш план відбору проб, але й змусило нас засумніватися в тому, наскільки безпечними чи доцільними є зимові польові роботи в таких швидкозмінних умовах».
Цей безпосередній досвід підтверджує давні прогнози щодо посилення арктичних змін, але також підкреслює тривожну швидкість, з якою ці зміни відбуваються. Перетин порогу танення 0°C має трансформаційний вплив на фізичне середовище, динаміку місцевих екосистем і саму методологію проведення наукових досліджень в Арктиці взимку.
Наслідки цих швидких зимових змін для арктичної екосистеми є далекосяжними. Зимове потепління може порушити все: від мікробного кругообігу вуглецю до виживання арктичної дикої природи. Ці події також можуть створити петлю зворотного зв’язку, прискорюючи танення вічної мерзлоти, мікробну деградацію вуглецю та викид парникових газів по всій Арктиці. Спостережуване скупчення талої води над замерзлою землею, утворюючи величезні тимчасові озера та зменшуючи сніговий покрив до нуля на великих площах, ще більше оголює поверхню оголеної землі та призводить до широкомасштабного цвітіння біологічної активності.
У коментарі закликається до негайних дій та висвітлюються критичні політичні наслідки. Відкривайте для себе найновіші новини науки, технологій та космосу завдяки понад 100 000 підписникам, які щодня отримують аналітику на Phys.org. Підпишіться на нашу безкоштовну розсилку та отримуйте оновлення про важливі прориви, інновації та дослідження — щодня або щотижня.
«Кліматична політика повинна враховувати той факт, що Арктика змінюється набагато швидше, ніж очікувалося, і зима є основою цих змін», – стверджує доктор Бредлі.
У коментарі терміново закликають до збільшення інвестицій у зимовий моніторинг Арктики, підкреслюючи значну нестачу даних та розуміння арктичних систем протягом цього найшвидше мінливого сезону. Більше спостережень та експериментів має вирішальне значення не лише для встановлення базових показників, але й для прогнозування майбутніх наслідків.
Крім того, автори наголошують, що розробка політики повинна перейти від реактивних до випереджувальних стратегій, визнаючи зиму критичним сезоном ризику. Проблеми, з якими вже стикаються добре оснащені наукові бази через потепління в середині зими, підкреслюють величезний тиск, який це може чинити на віддалені корінні арктичні громади, їхню інфраструктуру, транспорт та реагування на надзвичайні ситуації.
Неочікувані умови під час польових робіт, включаючи тонкий шар снігу та сльотаву, що перешкоджав доступу снігоходів до польових ділянок, змусили дослідників переглянути, як і навіть чи можуть вони продовжувати зимові наукові дослідження у звичайному режимі. Це також створює нові проблеми безпеки, зокрема, рятувальні зусилля та можливість для дослідників швидко повернутися до безпечного місця на дослідницькій станції, якщо вони зіткнуться з білими ведмедями під час роботи в польових умовах.
Коментар під назвою «Зимове потепління на Шпіцбергені досягає точки плавлення» слугує яскравим нагадуванням про прискорення темпів зміни клімату в Арктиці, підкреслюючи, що ці аномалії насправді є новою арктичною реальністю.
