У міру того як людство наближається до реалізації місій на Марс, науковці дедалі частіше ставлять запитання, як саме організм людини справлятиметься з тривалим перебуванням у космосі. Одним із малодосліджених аспектів цього питання є можливість вагітності та народження дитини за межами Землі. Оскільки подорож на Червону планету та назад може тривати понад рік, виникає цілком реальний сценарій, за якого астронавтка завагітніє та народить у космосі. Але чи можливо це з біологічної точки зору?
Земні вагітності — це ланцюг надзвичайно делікатних біологічних процесів. На ранніх етапах близько двох третин ембріонів не виживають до народження, переважно через збої під час імплантації або початкового розвитку. У космосі ці ризики лише ускладнюються.
Умови мікрогравітації, хоч і незначно впливають на процес виношування ембріона після імплантації, все ж створюють фізичні труднощі для самого зачаття, а також роблять процес пологів вкрай складним. У стані невагомості нічого не тримається на місці: рідини, тіла, інструменти — усе пливе. Це унеможливлює або сильно ускладнює природне народження дитини, а також догляд за немовлям, який у звичних умовах залежить від гравітації — наприклад, під час годування або позиціонування тіла дитини.
Ще одна серйозна загроза — космічне випромінювання. За межами захисного поля Землі та її атмосфери організм опиняється під впливом високошвидкісних частинок, які можуть проникати в клітини й завдавати серйозних пошкоджень ДНК. На ранніх етапах вагітності навіть одиничне зіткнення з таким випромінюванням здатне знищити ембріон, хоч і з невеликою ймовірністю. І хоча в більшості випадків така подія залишиться непоміченою, загальний ризик викидня зростає.
У другому та третьому триместрах ризики зміщуються. Зі зростанням плода збільшується й вірогідність того, що випромінювання вразить важливі тканини, зокрема м’язи матки, що потенційно може спровокувати передчасні пологи. У земних умовах неонатальна медицина вже навчається рятувати немовлят, народжених значно раніше терміну, однак у космосі такої підтримки поки що не існує.
Навіть після народження дитина продовжує розвиватися — її мозок, нервова система, рухові навички потребують гравітації для нормального формування. У космосі відсутність сили тяжіння може серйозно вплинути на розвиток вестибулярного апарату, моторики та орієнтації в просторі. Додайте до цього безперервний вплив радіації — і виникає реальний ризик для когнітивного здоров’я, пам’яті, поведінки та загального розвитку дитини.
Отже, відповідь на запитання, чи можливо народити дитину в космосі, звучить так: теоретично — так. Але з практичного погляду це надзвичайно ризикований експеримент, до якого людство ще не готове. Поки не буде забезпечено захист від випромінювання, контроль за розвитком ембріона та створені умови для догляду за новонародженими у мікрогравітації, космічна вагітність залишається лише гіпотетичним сценарієм для майбутнього.
