Кратер на зворотному боці Місяця, відомий за легендарною фотографією «Схід Землі», став об’єктом важливого наукового дослідження, пов’язаного з пошуком позаземного життя. Цей місячний кратер, який раніше мав назву Pasteur T, був офіційно перейменований у 2018 році на честь астронавта Вільяма Андерса — саме він зробив знамените фото під час місії «Аполлон-8» 24 грудня 1968 року. Світлина, що показує, як Земля піднімається над місячним горизонтом, стала символом епохи, а сам кратер — впізнаваною локацією на Місяці.
Через майже 60 років після того історичного польоту, кратер знову потрапив у поле зору космічного апарата — цього разу з метою перевірки нових технологій, які допоможуть у пошуках життя в Сонячній системі. Йдеться про європейську місію JUICE (Jupiter Icy Moons Explorer), яка стартувала із Землі у квітні 2023 року та має досягти орбіти Юпітера у 2031-му. Перед тим як вирушити до газового гіганта, апарат пролетів повз Місяць, використовуючи цей проліт як тестовий полігон для своїх наукових інструментів.
Особливу увагу отримав радар RIME (Radar for Icy Moon Exploration), який має ключову роль у майбутніх дослідженнях підлідних океанів супутників Юпітера — Європи, Ганімеда і Каллісто. Щоб RIME міг провести вимірювання максимально точно, всі інші прилади JUICE були тимчасово вимкнені, забезпечивши радару вісім хвилин абсолютної «тиші» під час сканування кратера Anders’ Earthrise.
Результати тесту виявилися надзвичайно корисними. Вимірювання рельєфу, зроблені RIME, порівнювалися з даними від NASA, отриманими раніше за допомогою лазерного альтиметра LOLA. Аналіз показав, що електронні шуми всередині апарата заважали точності радару — тому команда витратила кілька місяців на створення спеціального алгоритму для корекції даних. Сьогодні ESA підтвердила успішність цього підходу: нова мапа кратера майже ідеально збігається з попередніми спостереженнями, що доводить готовність RIME до виконання основної наукової місії.
Попереду у JUICE складна подорож через Венеру, яка своєю гравітацією допоможе пришвидшити політ апарата до Юпітера. Після прибуття станція виконає 35 обльотів його крижаних супутників, а потім на понад рік вийде на орбіту Ганімеда. Вчені сподіваються, що ці дослідження дадуть змогу глибше зрозуміти природу гігантських планет, умови їх формування, а також потенційну придатність для життя під льодовими оболонками супутників.
Таким чином, кратер, що колись подарував людству найвідомішу фотографію Землі, сьогодні відкриває нові горизонти в космічній науці — вже не як символ, а як полігон для технологій, здатних виявити інші форми життя у нашій Сонячній системі.
