Протягом десятиліть могутній рев динозаврів лунав у фільмах, телевізійних шоу та уявлях дітей і дорослих. Однак, мало хто знає, що насправді ніхто, включно з вченими, не знає, які звуки видавали ці гіганти. Скам’янілості зберігають кістки, а не голоси, змушуючи режисерів та палеонтологів покладатися на припущення під час відтворення звуків динозаврів. Саме тому питання про те, як почути відлуння істот, які зникли 66 мільйонів років тому, розпалило як наукову, так і мистецьку цікавість.
Кортні Браун, доцентка Південного методистського університету (SMU), зробила сміливий та креативний крок. Понад десять років вона поєднує палеонтологію, музику, інформатику та 3D-друк для створення Dinosaur Choir – музичних інструментів, змодельованих на основі черепів динозаврів. Її робота як ніколи наближає нас до розуміння справжніх голосів динозаврів.
Декодування звуку динозаврів за допомогою дихання та кісток
Шлях Браун почався у 2011 році під час подорожі, коли вона натиснула кнопку в музеї в Нью-Мексико і почула реконструйований крик Parasaurolophus – качкодзьобого динозавра з довгим, схожим на трубу гребенем. Цей примарний звук вразив її своєю музикальністю, і вона задумалась: “А що, якби люди могли співати, як динозаври?”. Браун, яка сама є співачкою, відчула глибокий зв’язок з динозаврами, можливо, вперше.
Це питання стало насіниною її багаторічного проєкту. Щоб знайти відповідь, Браун звернулася до гадрозаврів, таких як Corythosaurus, травоїдних динозаврів, що жили близько 70 мільйонів років тому. Ці динозаври мали складні гребені на голові, з’єднані з носовими проходами, які, на думку вчених, працювали як природні резонансні камери. Ці структури, ймовірно, дозволяли їм видавати глибокі, гучні звуки, щоб попереджати інших про хижаків, тримати стадо разом або приваблювати партнерів.
Браун почала з вивчення КТ-сканів черепа молодого Corythosaurus, які детально зафіксували внутрішні дихальні шляхи скам’янілості. За допомогою колег вона зробила 3D-друк гребеня та носових проходів, фактично реконструювавши вбудовану звукову систему динозавра. У цю модель вона додала механічну гортань, яка вібрує, коли через мундштук проходить повітря, подібно до принципу роботи труби. Результатом став примарний, потойбічний звук, що міг переходити від шепоту до гучних криків залежно від сили дихання. Її ранні інструменти, створені між 2011 і 2013 роками, отримали визнання на конкурсі звукового мистецтва в Австрії, але ще потребували вдосконалення.
Створення хору динозаврів
Інструменти Браун по суті були надрукованими на 3D-принтері черепами динозаврів (на основі КТ-сканів скам’янілостей), підключеними до звукової системи. Коли людина говорить, співає або видає звук, система перетворює ці голоси на звуки, схожі на динозаврячі.
Згодом вона покращила інструменти, використовуючи кращі звукопровідні матеріали. Однак справжній прорив стався після пандемії, коли вона об’єдналася з Чезарі Гаєвським, професором дизайну з Університету Альберти. Оскільки обмеження на здоров’я не дозволяли людям дмухати безпосередньо в інструменти, Гаєвський і Браун переосмислили дизайн. Вони замінили мундштук на датчики, які вловлювали вібрації голосу виконавця. Ці сигнали потім передаються в цифровий голосовий апарат, який надсилає звукові хвилі через 3D-надрукований череп. Камера відстежує рухи рота для зміни тону. Крім того, Браун розширила наукову сторону проєкту. Вона створила біоакустичні комп’ютерні моделі, що імітують, як живі тварини створюють звуки, використовуючи рівняння, що описують зміни тиску повітря та голосові зв’язки. Вона запрограмувала різні моделі на основі сиринкса (вокального органу птахів), включно з однією, натхненною голубами, і іншою, — круками. “Модель сиринкса була обрана через висновки дослідників, які вказували, що гортань була схожа на пташину і припускали звукове джерело, подібне до сиринкса”, — сказала Браун. Ця гнучка система дозволяє виконавцям перемикатися між різними гіпотезами щодо того, як могли звучати динозаври.
Пізніше до Dinosaur Choir приєдналися студенти з SMU як композитори, програмісти та виконавці. Нещодавно команда посіла третє місце на конкурсі музичних інструментів імені Гутмана в Технологічному інституті Джорджії. Вони виконали оригінальні твори, такі як “Гнів астероїда”, як частина Dinosaur Trio, що демонструє, що проєкт є як наукою, так і мистецтвом.
Справжні голоси відрізняються
Dinosaur Choir — це більше, ніж просто дивний мистецький експеримент. Він кидає виклик давнім уявленням про звуки динозаврів. Наприклад, замість загрозливого реву, популяризованого у «Парку Юрського періоду», інструменти часто відтворюють ніжніші, розмовні звуки, що свідчить про соціальну, комунікативну сторону цих тварин. “Вдихаючи в динозавра, ти ніби стаєш єдиним цілим з ним, так само, як я відчуваю себе єдиним цілим з акордеоном, коли граю на ньому. Мені цікаво розвивати цю глибоку емпатію до чогось, що вимерло”, — сказала Браун.
Проєкт також підкреслює ключовий науковий виклик: ми ніколи не зможемо точно знати, як звучали динозаври, але можемо досліджувати можливості через моделі, реконструкції та творчі експерименти. Браун сподівається зробити плани для 3D-друку та програмне забезпечення загальнодоступними, що дозволить створювати хори з інструментів-черепів динозаврів по всьому світу. Вона також планує працювати з іншими видами, включаючи нодозавра, важкоброньованого травоїдного з витонченими носовими проходами.
