Близько 96 років тому німецький археолог Гюнтер Редер розкопав нижню половину того, що могло бути масивною, 7-метровою статуєю Рамсеса II — одного з найвідоміших фараонів усіх 31 династій історії Стародавнього Єгипту. Редер знайшов статую за 240 кілометрів на південь від Каїра в губернаторстві Мінья, поблизу сучасного міста Ель-Ашмунейн. У давнину ця місцевість вздовж Нілу була відома як Хемну. Вона служила столицею провінції в Стародавньому царстві Єгипту (2649–2130 рр. до н. е.), а пізніше називалася Гермополіс Магна, коли римляни правили Середземномор’ям.
Відомо, що в навколишній пустелі було заховано багато скарбів славетного минулого регіону, і хоча відкриття Редера виявилося визначним, решта величезної статуї, яку він знайшов, залишалася втраченою у часі досі.
У березні 2024 року єгипетські археологи — у партнерстві з американськими експертами — оголосили, що після 96 років вони нарешті знайшли відсутню верхню половину статуї Редера. В інтерв’ю агентству Reuters експерти з Міністерства туризму та старожитностей Єгипту повідомили, що верхня половина сягала близько 12,5 футів заввишки та зображувала Рамсеса II у головному уборі з королівською коброю на верхньому одязі.
Однак, відкриття цієї стародавньої статуї — і її вишукане збереження — було далеко не певним, коли статую вперше виявили обличчям донизу в січні 2024 року.
«Одна з проблем Гермополіса полягає в тому, що він розташований близько до Нілу. Після [будівництва] Асуанської низької греблі рівень ґрунтових вод став величезною проблемою. Не було жодної гарантії, що камінь буде в порядку», – сказала Івона Трнка-Амрайн, доцент кафедри класичних філологій в Університеті Колорадо в Боулдері та співкерівник команди, у прес-релізі. «Іноді виявляється пісковик, який по суті є просто піском або деградованим вапняком. Це міг бути просто шматок породи».
На щастя, після подальших розкопок команда підтвердила, що статуя була надзвичайно добре збережена та містила ще одну дивовижну знахідку — сліди синьо-жовтого пігменту можна було знайти на поверхні статуї. Сподіваємося, що подальший аналіз цього пігменту допоможе дослідникам зрозуміти контекст створення статуї, а також її первісний вигляд.
«Ми знали, що вона може бути там, але ми не шукали її спеціально», – сказала Трнка-Амрайн у прес-релізі. «Цілком ймовірно, що решта статуї може бути там, але це стало повною несподіванкою».
На щастя, передчуття виявилося правильним, і єгипетський співлідер Басем Гехад вже подав пропозицію про возз’єднання двох частин (нижня половина Редера все ще залишається на місці в Ель-Ашмунейні). Трнка-Амрейн очікує, що її буде схвалено.
