Астрономи помітили непомітний клас космічних каменів, які прослизають повз наші телескопи. Ці астероїди знаходяться в орбітальній області Венери, більшу частину часу ховаються від сонячних відблисків і можуть змінювати траєкторії, що перетинають орбіту Землі.
У внутрішній частині Сонячної системи, неподалік від орбіти Венери, астрономи виявляють все більше астероїдів, які практично неможливо зафіксувати за допомогою традиційних телескопів. Їхня особливість полягає у тому, що вони перебувають у зоні, де спостереження ускладнені надзвичайною яскравістю Сонця. Такі об’єкти довгий час залишалися невидимими для дослідників, хоча потенційно становлять реальну загрозу для Землі.
Головна проблема полягає в тому, що орбіти цих астероїдів перетинаються із земною або проходять достатньо близько до неї. Якщо навіть один із них змінить траєкторію під дією гравітаційних збурень чи зіткнень, він може наблизитися до нашої планети на небезпечну відстань. За даними астрономів, такі тіла можуть мати значні розміри, здатні спричинити серйозні наслідки у разі падіння.
Для виявлення подібних астероїдів використовуються спеціалізовані обсерваторії та телескопи, здатні працювати в умовах близькосонячного світла. Деякі з найперспективніших програм передбачають застосування космічних телескопів, розташованих поза межами Землі, що дозволяє уникнути атмосферних завад і бачити об’єкти у важкодоступних ділянках неба.
Дослідження астероїдів біля Венери важливе не лише з точки зору планетарної безпеки. Вони можуть містити інформацію про формування Сонячної системи, адже належать до групи малих тіл, які зберегли первинний матеріал від часу народження планет. Проте їхній потенційний ризик робить завдання моніторингу особливо актуальним.
Астрономи наголошують, що тільки завдяки систематичному пошуку й розробці стратегій захисту людство зможе підготуватися до можливих зіткнень. Приховані астероїди, що ховаються у сяйві Сонця поруч із Венерою, нагадують, наскільки важливою є робота у сфері планетарної оборони та чому космічні дослідження мають безпосереднє значення для виживання нашої цивілізації.
Наступні кроки у відстеженні астероїдів
Це не тривожний сигнал, а сигнал обізнаності. Коорбіталі з Венерою є сліпою плямою в сучасній картині планетарного захисту. Моделі показують, що ймовірно існує прихована популяція, причому більш круглі, важче помітні члени становлять довгострокову загрозу.
Реалістичний план включає спеціалізовані космічні телескопи, які можуть дивитися поблизу Сонця, цілеспрямоване спостереження протягом коротких вікон видимості із Землі та динамічні карти, які повідомляють спостерігачам, куди і коли дивитися.
Ми навчилися знаходити великі астероїди в темному небі. Це дослідження розширює поле пошуку на складнішу частину неба – і клас об’єктів, які можуть проводити більшу частину свого життя там, куди наші інструменти рідко звертають увагу. Якщо каміння там є, нам потрібно створити інструменти, щоб його побачити. Дослідження опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics.
