Україна у 2024 році суттєво наростила експорт сталевого брухту, однак бюджетні надходження від цієї діяльності залишаються мізерними.
За даними Opendatabot, 11 компаній-експортерів, у яких сукупно працює лише 116 осіб, вивезли за кордон 293,2 тис. т металобрухту – а це на 60,7% більше, ніж роком раніше.
Сукупний дохід галузі від експорту становив 3,218 млрд грн. Але загальний прибуток, який задекларували 10 найбільших експортерів, – лише 56 млн грн. Податкові відрахування галузі за рік склали 4,6 млн грн. Тобто, кожна експортована тонна принесла державному бюджету лише 104 грн.
Статистика вказує на можливі диспропорції між реальними обсягами зовнішніх продажів та задекларованими фінансовими результатами. Наприклад, компанія, у якій за документами працює лише одна людина, експортувала 3 тис. т брухту. Водночас вісім ломотрейдерів, які забезпечили 70% фізичного експорту, задекларували лише 22% валютної виручки, маючи по 3–10 працівників і сплачуючи мінімальні зарплати.
Варто відзначити, що середня митна вартість експортованого брухту становила €271/т, що відповідає ринковим цінам у ЄС у 2024 році (€260–300/т). Це свідчить, що український металобрухт продається за конкурентною ціною, однак бюджет не отримує співставних доходів від цього експорту.
Як відомо, за дев’ять місяців 2025 року експорт українського брухту зріс на 54%, до 311,8 тис. т. І хоча експортне мито на брухт становить 180 євро/тонна, Україна на цьому нічого не заробляє, тому що вивозять цей брухт через Польщу, з нульовим митом. За даними нардепів, на цій схемі держбюджет вже втратив мінімум 3 мільярди митних надходжень.
