У Нацбанку розклали сканадал "по поличках"
"Сенс Банк" націоналізували через загрозу фінансовій стабільності та нездатність підсанкційних акціонерів підтримувати капітал установи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію НБУ.
Читайте також: "Сенс Банк" мають приватизувати цього року без жодних затримок, – Зеленський Позиція НБУ після засідання ТСК
Національний банк України оприлюднив розгорнуту позицію щодо питань, порушених на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 5 травня 2026 року.
У центрі обговорення опинилися діяльність АТ "Сенс Банк", а також згадки так званих "плівок Міндіча".
Причини націоналізації банку
У НБУ нагадали, що рішення про націоналізацію "Сенс Банку" було ухвалено через загрозу фінансовій стабільності та ризики для вкладників після запровадження санкцій проти акціонерів.
Обмеження не дозволяли власникам підтримувати необхідний рівень капіталу.
Зазначається, що на тлі погіршення платіжної дисципліни позичальників капітал банку скоротився на 50% у період із березня 2022 по липень 2023 року, тоді як в інших системно важливих банках він зріс на 29%.
У НБУ також заявили, що обговорювані ТСК обставини не пов'язані із самим рішенням про націоналізацію і не можуть ставити його під сумнів.
Нагляд і перевірка банку
Після націоналізації Національний банк посилив контроль за установою.
Було проведено інспекційні перевірки, а також дистанційні аналізи з питань кредитування, комплаєнсу та фінансового моніторингу.
За результатами перевірок застосовували заходи впливу, направляли звернення до правоохоронних і державних органів.
У період 2023-2026 років регулятор направив 13 звернень до правоохоронних структур і чотири – до служби фінмоніторингу.
Також виявлялися ознаки прихованої структури управління банком у період до націоналізації, що стало підставою для подальших розслідувань і зовнішніх forensic-досліджень.
Контроль над наглядовою радою
Окремо в НБУ роз'яснили порядок призначення членів наглядової ради.
Регулятор не бере участі у відборі кандидатів, а лише перевіряє їхню відповідність вимогам після призначення.
Наразі проводиться додаткова оцінка відповідності окремих членів наглядової ради критеріям незалежності.
Фінмоніторинг і звинувачення
У Нацбанку відкинули звинувачення в бездіяльності, заявивши, що наглядова функція реалізується системно.
З 2022 по 2026 рік проведено сотні перевірок банків і небанківських установ, а сума штрафів перевищила 1,6 млрд грн.
Щодо "Сенс Банку" окремо проведено перевірки та накладено штрафи, а також видано обов'язкові рекомендації щодо посилення системи фінмоніторингу.
Тарифи і прибуток банку
У регуляторі наголосили, що не впливають на тарифну політику банків, оскільки це належить до компетенції їхніх органів управління.
Також зазначено, що прибуток банку за 2023-2024 роки залишався нерозподіленим і спрямовувався на капітал.
У 2025 році більша частина прибутку пішла на покриття збитків минулих років.
Загальний висновок регулятора
Нацбанк заявив, що всі рішення ухвалюються на основі законодавства і прозорих процедур.
Регулятор висловив занепокоєння окремими заявами, що пролунали на засіданні ТСК, і наголосив на необхідності спиратися виключно на підтверджені факти.
Ситуація із "Сенс Банком": передісторія
Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк заявив, що "Сенс Банк", на його думку, перебуває під впливом осіб, пов'язаних із підприємцем Тимуром Міндічем і колишнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
За словами депутата, аналіз даних і опублікованих журналістами матеріалів нібито вказує на те, що банк із моменту націоналізації міг перебувати під управлінням цих груп впливу.
Він також стверджує, що між ними існує конкуренція за вплив усередині структури.
Железняк вважає, що керівництво банку має бути негайно відсторонено.
Нагадуємо, що поряд із "Сенс Банком" до числа пріоритетних об'єктів для приватизації входить і "Укргазбанк" – наразі вже ведеться підготовка необхідних процедур для його можливого продажу.
Зазначимо, що Гетманцев вважає, що ситуація навколо "Сенс Банку" може вказувати на тривале існування масштабних корупційних схем, пов'язаних з обслуговуванням нелегального грального бізнесу, водночас Національний банк як регулятор, за цими оцінками, не фіксував порушень своєчасно.
