Фото: Офіс Генерального прокурора
В Офісі генерального прокурора розраховують, що напрацьований законопроєкт з гармонізації українського законодавства з міжнародним правом стане законом і потужним інструментом протидії міжнародним злочинам.
Начальник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора Юрій Рудь на міжнародній конференції "Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення" в Києві розказав, що шлях гармонізації українського законодавства із міжнародним правом є довгим і непростим.
За його словами, ще до повномасштабного вторгнення були неодноразові спроби внесення змін до кримінального законодавства, але з тих чи інших причин вони не були реалізовані.
"Справжнім поштовхом до цього процесу стала ратифікація Україною у серпні 2024 року Римського статуту Міжнародного кримінального суду", – сказав Рудь.
За його словами, зокрема, були внесені точкові зміни до визначення злочинів геноциду та заклику до геноциду.
В той же час, як зазначив керівник "департаменту війни" Офісу генпрокурора, положення статей Кримінального кодексу щодо злочину агресії та воєнних злочинів залишилися без суттєвих змін.
Рудь акцентував, що ст. 438 КК (воєнні злочини) має конструкцію з більш ніж 30 видів воєнних злочинів, що не сприяє роботі прокурорів і слідчих, а ст. 437 КК (злочин агресії) залишається такою, що не відповідає положенням Римського статуту, а також не містить конкретизації суб’єкту злочину.
Керівник "департаменту війни" нагадав, що в січні 2025 року була створена міжвідомча робоча група, яка напрацювала, зокрема, імплементацію в законопроєкт норм Римського статуту.
"Результатом роботи міжвідомчої робочої групи та зусиль експертів… стало напрацювання, ми вважаємо, дуже якісного законопроєкту щодо внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів", – повідомив він.
Рудь пояснив, що основні положення – внесення змін до ст. 438 – трансформують її зі статті бланкетного характеру в 5 різних статей воєнних злочинів, які фактично містять повний і вичерпний каталог воєнних злочинів, передбачених як у Римському статуті, так і в інших нормах міжнародного права.
Що стосується злочину агресії, то, за словами керівника департаменту, положення цієї статті також узгоджені з Римським статутом і відповідають статуту спеціального трибуналу щодо злочину агресії.
Також, за його словами, в проєкт закону внесено окремо положення про те, що прийняття цього законопроєкту не тягне за собою декриміналізації, а тлумачення норм має здійснюватися з урахуванням норм міжнародного права.
Крім того, як пояснив Рудь, в проєкті закону міститься норма спрощення підслідності міжнародних злочинів та усувається дублювання.
Він повідомив, що за результатами роботи міжвідомчої групи сформований законопроєкт, який вже спрямований генпрокурором до Офісу президента України і до комітету Верховної Ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності для вирішення питання щодо його внесення на розгляд парламенту.
"Ми щиро віримо, що цей законопроєкт стане саме законом, забезпечить підтримання принципів верховенства права, правової визначеності і якості та стане потужним інструментом протидії міжнародним злочинам", – резюмував керівник "департаменту війни".
