Банкір дав прогноз курсу долара та євро на початок літа
Підстав для паніки та різких стрибків на валютному ринку наприкінці травня немає – ситуація залишається стабільною. Прогнозні коридори становлять 43,5-44,5 грн для долара та 50-52,5 грн для євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прогноз віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління "Глобус банку" Сергія Мамедова у подкасті.
Читайте також: Доларове мислення vs імпорт з ЄС: як Україні балансувати між топ-валютами
Головне:
- Валютні межі: Базовий прогноз передбачає коридор 43,5-44,5 грн для долара. Вартість євро залежатиме від світового співвідношення євро/долар та цін на енергоносії, тому коливатиметься в межах 50-52,5 грн.
- Сигнал від НБУ: Залишення облікової ставки на рівні 15% стало ключовим маркером стабільності для фінансового ринку та зафіксувало поточну вартість грошей в економіці.
- Вигода гривні: Середня дохідність гривневих вкладів утримується на рівні не нижче 14% річних, а за окремими акціями сягає 16,5-17,5%, що дозволяє ефективно захистити заощадження від інфляції.
- Контроль над ринком: Режим "керованої гнучкості" та своєчасні валютні інтервенції Нацбанку повністю нівелюють ризики спекулятивних ігор та хаотичного попиту.
Валютні коридори: чому підстав для паніки немає
За оцінкою Мамедова, валютний ринок України входить у літній період у цілком контрольованому стані. Навіть попри те, що готівковий ринок традиційно демонструє чутливість до зовнішніх факторів, підстав очікувати на фінансову "шокотерапію" наразі немає.
Курс долара до кінця травня утримуватиме стабільні позиції в межах 43,5-44,5 грн. Що стосується європейської валюти, то її коридор очікується ширшим – від 50 до 52,5 грн.
Фінансист підкреслив, що фінальні цінники євро в українських обмінниках напряму залежатимуть від ситуації на міжнародних біржах, коливань пари євро/долар та світової динаміки цін на енергоресурси.
Роль Нацбанку та режим "керованої гнучкості"
Головним гарантом стабільності на ринку виступає послідовна політика Національного банку України. Одним із найважливіших сигналів для всіх фінансових інституцій стало нещодавнє рішення регулятора залишити облікову ставку без змін – на рівні 15%.
"Облікова ставка – це важливий маркер для всього фінансового ринку, адже вона впливає і на вартість грошей в економіці, і на дохідність гривневих депозитів для населення", – пояснив він.
Завдяки впровадженому режиму "керованої гнучкості" НБУ має достатньо дієвих інструментів, зокрема механізми валютних інтервенцій, які дозволяють вчасно гасити надмірний попит чи пропозицію. Це повністю позбавляє спекулянтів можливості розхитати курс або нав'язати ринку хаотичну гру.
Депозити чи валюта: як захистити заощадження
Збереження облікової ставки на високому рівні автоматично підтримало привабливість національної валюти для формування заощаджень.
Наразі, залежно від терміну розміщення коштів у банку, середня дохідність гривневих депозитів для населення становить щонайменше 14% річних. Більше того, фінустанови активно запускають спеціальні акційні програми, де ставки піднімаються до 16,5-17,5%.
Експерт переконаний, що за таких умов відкриття гривневого вкладу є значно раціональнішим кроком, ніж купівля іноземної валюти для зберігання "під матрацом".
"Для громадян логіка досить проста: якщо ставка за депозитом залишається достатньо високою, вона може перекривати очікуване зростання цін. А в окремих випадках, навіть після сплати податків, вкладник може отримати помірний чистий дохід", – резюмував Мамедов.
Які чинники визначатимуть курс надалі?
Попри загальний оптимістичний прогноз, фінансовий сектор продовжує функціонувати в умовах воєнного стану, тому ринок залишається чутливим до зовнішнього середовища.
Надалі траєкторія руху гривні, долара та євро визначатиметься чотирма ключовими факторами:
- Розвитком подій на фронті (воєнні ризики).
- Загальним станом та показниками української економіки.
- Ритмічністю та обсягами фінансової підтримки від міжнародних партнерів.
- Ціновими трендами на світових сировинних ринках, зокрема на енергоносії.
Читайте також: Кредит чи оплата частинами: що вигідніше та як не потрапити у боргову пастку
