Міжнародна оборонна виставка Eurosatory-2026 у Парижі продемонструвала, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі глибше інтегрується в європейську систему безпеки. Цьогоріч в одній з найбільших у світі експозицій озброєння взяли участь понад 80 компаній з України, які підписали низку стратегічних угод про співпрацю з провідними європейськими виробниками, пише УНН.
"Українські зброярі цього року стали справжніми зірками найбільшої оборонної виставки світу у Парижі. Якщо у 2024 році Україна була представлена лише 5 стендами, то цього року свою продукцію на Eurosatory показали вже понад 80 наших компаній", – розповіла народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Галина Янченко.
Створення балістичного щита над Європою
Однією з найважливіших стала домовленість між українською компанією Fire Point та німецькою HENSOLDT про співпрацю над створенням системи протиповітряної та протиракетної оборони Freyja.
Українська Fire Point та німецька HENSOLDT спільно працюватимуть над системою ППО та ПРО FREYJA. Йдеться про мега перспективний проєкт антибалістичного щита ЄС, для якого можуть використовуватися ракети українського виробництва
зазначила Янченко.
Основою цієї системи протиповітряного захисту є українська ракета-перехоплювач балістики FP-7.x, створена Fire Point. Вона вже пройшла випробування, під час якого досягла висоти польоту у 25 кілометрів, що співставно з показниками комплексу Patriot. При цьому українські ракети значно дешевші – очікується, що їхня ціна близько 700 тисяч доларів за штуку проти 3,8 мільйона доларів за одну американську.
Німецька компанія Hensoldt є одним із провідних європейських виробників високотехнологічних радарних систем і вже давно співпрацює з Україною. Зокрема, радіолокаційні станції TRML-4D, які використовуються у складі зенітно-ракетних комплексів IRIS-T SLM, продемонстрували високу ефективність під час відбиття російських повітряних атак.
Як розповіли в компанії Fire Point, проєкт Freyja створювався таким чином, щоб була змога інтегрувати в нього різні типи радарів, в тому числі й німецького виробництва. Радарні системи, щодо яких підписана угода, – це багатофункціональний TRML-4D, здатний одночасно виявляти та супроводжувати понад 1500 цілей на дальності до 250 кілометрів, а також SPEXER 2000 3D MkIII, призначений для виявлення та класифікації наземних, морських і повітряних цілей на малих висотах.
Підключення до Freyja німецьких радарних комплексів – один із головних етапів створення повноцінної системи ППО, яка здатна захистити Європу від балістики. Після цього проєкт зможе перейти до етапу випробувань та завершення створення антибалістичного щита.
Розвиток ракетобудування в Україні
Не менш важливою була угода між "Українською бронетехнікою" та чеською компанією AviaNera про співпрацю у сфері розробки та постачання турбореактивних та турбогвинтових двигунів для українських ракетних та безпілотних систем.
Партнерство також передбачає майбутнє створення спільних підприємств, розширення виробничих потужностей та локалізацію відповідних технологій в Україні.
"AviaNera стрімко розширює виробництво силових установок для безпілотних літальних систем та керованих ракет. Силові установки часто є вузьким місцем у їхньому виробництві. Саме тому наша стратегія полягає у розширенні виробництва та його локалізації на ключових ринках, до яких, безсумнівно, належить Україна. "Компанія "Українська бронетехніка" вже давно є надійним партнером CSG, і співпраця у сфері виробництва силових установок логічно продовжує проєкт ліцензійного виробництва боєприпасів західного калібру, який CSG успішно реалізувала разом з "Українською бронетехнікою" минулого року", — зазначив Павло Чехал, генеральний директор AviaNera Technologies.
Окрім того, під час Eurosatory-2026 було підписано меморандум між КБ "Луч" та європейським ракетним концерном MBDA щодо розвитку ракетної платформи NEPTUNE та розширення її далекобійних можливостей.
"Угода зосереджена на подальшому розвитку крилатої ракети NEPTUNE. "Луч" та MBDA будуть впроваджувати проривні інновації для розвитку спроможності глибокого удару NEPTUNE2, водночас поглиблюючи стратегічну оборонну співпрацю з Україною", – зазначили в MBDA.
Зазначається, що MBDA володіє технологіями, експертизою та міжнародними партнерствами, необхідними для постачання розроблених у Європі систем і технологій глибокого удару країнам-партнерам, що дає змогу військовим захищати наші цінності та свободи.
Водночас КБ "Луч" володіє спеціалізованими знаннями, навичками та досвідом у сфері проєктування, розробки, інтеграції та виробництва складних систем озброєння.
ШІ та роботизовані комплекси
Окремий напрямок співпраці стосувався роботизованих систем та штучного інтелекту. Так, Rovertech та французька компанія Stronghold AI домовилися про спільний випуск роботизованої системи активного захисту AURA у межах програми TARANTUL. Frontline Robotics уклала угоди з Dropla та Milrem Robotics щодо розвитку роботизованих бойових комплексів та мобільних антидронових платформ.
Крім того, Ukrainian Unmanned Technologies домовилась із французькою Haulotte щодо масштабування виробництва роботизованих комплексів RAVLYK, партнерство MAC HUB та Paramount Greece у сфері дронів-перехоплювачів і морських безекіпажних платформ, а також угода між AIDronesUA та шведською Njord Technology щодо виробництва українських евакуаційних роботизованих комплексів MAUL у Швеції.
Ще одним важливим результатом стала домовленість між українською оборонною платформою Brave1 та Франція про запуск грантової програми BRAVE FRANCE обсягом 20 млн євро.
"У межах партнерства розробники обох країн створюватимуть новітні безпілотні, ракетні та ППО-системи. Максимальний розмір одного гранту становитиме 1 млн євро, а перші конкурси для компаній стартують уже у вересні 2026 року", – повідомили в Міністерстві оборони України
Програма буде зосереджена на розвиток передових оборонних рішень, зокрема ракетних технологій, безпілотних систем та сучасних засобів протидії повітряним загрозам.
"Український ОПК стає все більш серйозним гравцем на європейському ринку. Сьогодні понад 60% зброї для фронту виробляється в Україні, по дронах цей показник перевищує 90%. Українські компанії заходять у спільні проєкти, тестують нові технології та будують виробництва разом із найбільшими оборонними компаніями світу. Так виглядає інтеграція України у європейський оборонний сектор, від якої виграють усі", – підкреслила Галина Янченко
"Рамштайн" і нові сигнали щодо української балістики
Показово, що паралельно з Eurosatory відбулося чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" у Брюсселі. Там в чергове було підтверджене поглиблення технологічної кооперації між Україною та європейськими партнерами.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що міністри оборони України та Німеччини підписали угоду про об’єднання технологічних спроможностей двох держав для створення нових оборонних рішень.
"Певні технології є у Німеччини. Сьогодні наші міністри оборони вже підписали угоду, щоб поєднати ці спроможності разом", – зазначив Зеленський.
Президент наголосив, що Україна вже має компанію, яка наближається до освоєння виробництва балістичних ракет.
В Україні у нас є компанія, яка спроможна виробляти балістичні ракети. Fire Point рухається до цього. І у вас є спроможні компанії також
зазначив глава держави.
Йдеться про балістичні ракети FP-7 та FP-9, які готуються до серійного виробництва.
Тож зрозуміло, що Україна не лише нарощує власні оборонні спроможності, а й дедалі активніше інтегрується в європейський оборонно-промисловий комплекс. Водночас серед ключових пріоритетів українського ОПК все виразніше простежується розвиток ракетобудування: від локалізації виробництва двигунів і модернізації крилатих ракет до створення систем протиракетної оборони Європи та підготовки до серійного виробництва балістичних ракет. Підписані на Eurosatory угоди та заяви, що пролунали під час "Рамштайну", свідчать про те, що Україна поступово стає одним із центрів розвитку ракетних технологій у Європі.
