За кілька тижнів президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що тепер Іраном керують «розсудливі люди», які хочуть укласти з ним угоду. Він поставив свій підпис під американо-іранською рамковою угодою про припинення війни в розкішному Версальському палаці. Однак уже через 21 день угода припинила діяти: другу ніч поспіль американські військові завдають ударів по Ірану, а Іран атакує країни Перської затоки – Кувейт, Катар і Бахрейн.
За даними The Wall Street Journal (WSJ), увечері 6 липня Трамп готувався до вильоту на саміт НАТО до Туреччини, коли його найближчі радники з питань національної безпеки зайшли до Овального кабінету й повідомили про нові атаки Ірану на судна в Ормузькій протоці. Військові, підконтрольні іранському режиму, атакували танкери ракетами та безпілотниками, оскільки ті проходили південною частиною Ормузької протоки, а не вздовж іранського узбережжя на півночі. Це була не перша така атака після набуття чинності рамковою угодою. Однак цього разу Трамп відреагував інакше.
Розгніваний атаками Трамп запитав державного секретаря Марко Рубіо та міністра оборони Піта Гегсета, чи вважають вони, що Іран справді має намір укласти остаточну мирну угоду. Після обговорення він зрештою дійшов висновку, що це не так.
На думку оглядачів, саме Рубіо від самого початку був противником угоди з іранським режимом. Ще під час переговорів він швидко домігся укладення угоди між Ізраїлем і Ліваном, яка суперечила бажаній для Трампа домовленості з Іраном. Річ у тім, що, тоді як Іран наполягав на виведенні ізраїльських військ із Південного Лівану, уряд Лівану несподівано сам погодився на присутність ізраїльських військових доти, доки підтримуване Іраном угруповання «Хезболла» не буде роззброєне.
Після цього Трамп разом із Рубіо та Гегсетом вирушив на саміт НАТО в Анкарі. Там він заявив, що іранці – це «злі, хворі люди», «покидьки» та «божевільні». За його словами, він усе життя укладав угоди, але після знайомства з іранцями зрозумів, що домовитися з ними неможливо, а перемир’я «закінчилося».
