Найвищий показник довіри до публічних діячів серед українців має посол України у Сполученому Королівстві, колишній головнокомандувач Збройних сил України (2021-2024) Валерій Залужний, якому довіряє 66% громадян, 24% йому не довіряють, а баланс довіри таким чином становить +42%), свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 16-31 липня.
У той же час зіставний з Залужним рейтинг довіри мають колишній міністр оборони Михайло Федоров (63% довіряють, 16% не довіряють, баланс +46%) та керівник Офісу президента України Кирило Буданов (61% довіряють, 22% не довіряють, баланс – +39%).
Чинному президенту України Володимиру Зеленському довіряють 56% респондент, не довіряють 38%, баланс +18%. Голова держави за четвертому місці та замикає список публічних діячів, про довіру до яких заявили більше половини українців.
Далі за рейтингом довіри йдуть мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст та громад України (АПМГ) Ігор Терехов (47% довіряють, 19% не довіряють, баланс +29%) та командир 3-го армійського корпусу оперативного командування "Схід" Сухопутних військ ЗСУ Андрій Білецький (37% довіряють, 13% не довіряють, баланс +24%). В обох випадках виявилось, що багато хто з респондентів їх не знає (23% Терехова, а 40% Білецького).
Решта діячів мають від’ємний баланс довіри, тобто їм не довіряють більше, ніж довіряють.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначає, що результати дослідження демонструють запит на нових лідерів.
"Наразі є консенсус, що зараз проведення виборів є неможливим і вибори мають бути після завершення війни. Проте аналіз довіри до публічних осіб показує високу довіру (і, скоріше за все, високі очікування) до таких нових лідерів, як Федоров, Залужний, Буданов. Крім них, високі показники мають Терехов і Білецький. Зеленський також зберігає високі показники довіри, але наші інші опитування показують, що більшість бажає, щоб після війни хтось інший обійняв посаду президента", – вказав він.
За словами Грушецького, Зеленський наразі має достатню довіру, щоб лишатися легітимним для української громадськості головою держави, але це не скасовує бажання оновлення політичних еліт у мирний період
Опитування здійснювалося мішаним методом (mixed-mode): половину респондентів було опитано методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI), половину – методом особистих (face-to-face) інтерв’ю з використанням планшетів. Опитування проводилися лише на підконтрольній Україні території серед респондентів від 18 років. Додаткові квоти не застосовувалися, а остаточний масив був статистично зважений. Загалом у межах дослідження було проведено 1808 інтерв’ю, з яких 905 – телефонні інтерв’ю (зокрема, 305 – з тими, хто зараз мешкає у м. Києві), 903 – особисті інтерв’ю (зокрема, 302 – з тими, хто зараз мешкає у м. Києві).
Формально для звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.3 та з урахуванням структури вибірки з додатковими інтерв’ю в м. Київ) не перевищує 3.5% для вибірки обсягом 1808 респондентів (повна вибірка) та 4.9% для вибірки обсягом близько 900 респондентів (окремо телефонні інтерв’ю та окремі особисті інтерв’ю). За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність.
