Як нове рішення НБУ позначиться на бізнесі та громадянах?
Національний банк України підвищив облікову ставку до 16% річних на тлі посилення інфляційних ризиків. Таке рішення може вплинути на вартість кредитів, дохідність гривневих інструментів та поведінку банків і населення.
Наскільки ефективним може бути це підвищення для стримування інфляції та що воно означає для бізнесу й громадян, – у бліц-інтерв’ю для РБК-Україна розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
– Наскільки суттєвим є підвищення облікової ставки для економіки і що воно означає на практиці?
– На практиці НБУ бачить інфляційні ризики і намагається випереджати їх, стримувати інфляційні тенденції через монетарні важелі.
При цьому зараз вони не так добре працюють, тому підвищення може викликати деякі питання. Хоча це підвищення перебуває в тренді світових рішень: центральні банки США, Європи та інших країн підвищують ставки через паливну кризу та інфляцію.
Цей тиск має довгостроковий ефект. Тренд продовжується, і НБУ бачить ситуацію, коли інфляція йде вище його очікувань. Сформувалися додаткові ризики, і відповідно він підвищує ставку для того, щоб забезпечити та покращити дохідність гривневих інструментів, таких як депозити та ОВДП.
При цьому НБУ розуміє, що це також вплине на кредитування. До речі, тут є цікаве питання: попередні підвищення ставки з 15% до 15,5% не сформували достатнього покращення показників дохідності депозитів та ОВДП.
– Чи достатньо нинішнього підвищення, щоб стримати інфляційний тиск?
– Я би сказав, що поточне підвищення може не вплинути на стримування інфляції, тому що фактори інфляції перебувають поза впливом монетарних показників.
Нацбанк керується ще одним фактором – потрібно підтримати гривневу дохідність інструментів. Але минулого разу вона не була достатньо сформована.
Проте це потрібно для того, щоб вільна гривня на тлі зростання інфляції та цін на імпортні товари не пішла у валюту і не створила додаткового тиску. Тут це дієвий механізм.
– Чи варто очікувати, що 16% – це вже верхня точка, чи до кінця року можливі нові підвищення?
– У своєму релізі Нацбанк зазначив, що є навіть варіант при погіршенні ситуації, коли попит буде стагнувати або падати через безпекову ситуацію, обстріли та вплив на ринок праці.
Якщо бізнес буде звільняти людей або не зможе їм платити, у такому разі Нацбанк може розглянути варіант зниження ставки для стимулювання економіки.
– Як підвищення облікової ставки вплине на вартість кредитів для українського бізнесу? Наскільки швидко цей ефект відчує компанія, яка планує взяти кредит найближчим часом?
– Зростання ставки буде підвищувати вартість кредитів. Підвищення облікової ставки – це зростання безризикової ставки.
У банків є варіант надати кредит компанії або безризиково розмістити кошти в депозитних сертифікатах під ставку 16%.
При цьому мало які банки хочуть дуже швидко нарощувати кредитування, тому банки все одно поводяться досить обережно.
Ключовий тренд і зростання кредитування формуються в обмежених секторах і за програмами державної підтримки – ''5-7-9'' та іншими.
Відповідно, на вільному ринку кредити залишаються досить дорогими.
Чи вплине ставка 16% на програму ''5-7-9''? Звісно. Проте зараз у уряду немає грошей на цю програму.
– Чи може дорожче кредитування зрештою перекластися у вищу собівартість товарів і послуг?
– Це не діє таким чином. Ринкові монетарні фактори не мають такої швидкої трансмісії, щоб відобразитися на вартості товарів.
Значно більший вплив мають не ставка і дорогий кредит, а безпекові фактори, знищення товарів, проблеми з логістикою та інше.
– Які галузі української економіки можуть найшвидше відчути наслідки рішення НБУ?
– У першу чергу це банківський сектор. Трансмісія рішення має відбуватися через банки, які залучатимуть гроші з НБУ та видаватимуть їх економічному сектору. Відповідно, саме вони відчують це в першу чергу.
– Як підвищення облікової ставки може позначитися на вартості кредитів для населення – споживчих, автомобільних, іпотечних?
– Також через зростання вартості, бо безризикова ставка зросла. Відповідно, вона зросте і для кінцевого споживача, не враховуючи пільгові програми.
– Чи може підвищення ставки стимулювати українців більше зберігати гроші в гривні, а не витрачати їх або купувати валюту?
– У цьому і є сенс монетарної трансмісії та підвищення ставки. Головна мета – щоб населення не витрачало гроші, щоб знизити попит і стимулювати накопичення коштів, а не їхнє витрачання.
У цьому основний сенс, але зараз діють інші фактори, які мають більший вплив на попит.
– Чи можна сказати, що після цього рішення гривневий депозит стане привабливішим для громадян з огляду на нинішню інфляцію?
– Це може бути, але ми бачимо, що після підвищення ставки з 15% до 15,5% такого відчутного збільшення не відбулося. Відповідно, важко сказати, чи відбудеться і після поточного підвищення зростання дохідності депозитів.
У банках багато грошей, але населення не дуже активно заходить у строкові депозити через ризики. І в цьому основна проблема: строкові депозити – це лише третина від загального обсягу коштів населення.
Населення хоче бачити реальні, доступні гроші, щоб використати їх у випадку неочікуваного впливу чи ситуації. У будь-який момент може прилетіти, щось потрібно буде купити або підготуватися до зими. Тут не до зберігання та накопичення.
– Які показники до наступного засідання НБУ варто відстежувати, щоб зрозуміти подальший напрям монетарної політики?
– У першу чергу це інфляція. Саме на неї буде опиратися НБУ.
Далі – ринок праці, зарплати та роздрібний ринок. Саме їх НБУ буде оцінювати наступного разу.
Вони покажуть, наскільки реальний попит звужується, наскільки платоспроможною є позиція населення через зарплати і як поводиться ринок праці, наскільки він достатньо активний для того, щоб підтримувати чи стримувати цей попит.
– Що б ви порадили зараз бізнесу та громадянам враховувати у своїх фінансових рішеннях до кінця 2026 року?
– Берегти себе.
Ми кожного разу перебуваємо під впливом війни.
Кожен буде обирати для себе стратегію і фінансову стратегію: залучати кошти чи не залучати. А потім може прилетіти, і всі ваші плани можуть змінитися догори дриґом.
Єдине – у вас повинен бути план. Що ви будете робити, якщо щось станеться? Сценарій один: якщо так, то я буду робити так. Якщо так – буду робити так. Для себе ви обираєте найкращий сценарій.
Читайте також: Заощадження перед зимою: банкір пояснив, скільки коштів тримати у валюті






