Як заявили у ICC Ukraine, експорт металобрухту можна буде відкривати, коли Україна зможе отримувати від цього прибуток
Україна не повинна відкривати експорт металобрухту без точного балансу внутрішнього ринку, розрахунку фіскального ефекту та гарантій забезпечення металургії сировиною.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву президента Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимира Щелкунова.
Як зазначається, в умовах війни брухт має розглядатися не лише як товар, а як ресурс для виробництва продукції з доданою вартістю всередині країни.
Металобрухт є важливою сировиною для української металургії, яка вже працює під тиском російських атак, проблем з енергетикою, логістикою та високою собівартістю.
"Коли тонна брухту залишається в Україні, вона стає частиною виробництва сталі та іншої металопродукції. Формуються зарплати, податки, транспортні та енергетичні платежі, працюють суміжні підприємства, створюється експортна виручка", – зазначив Щелкунов.
Він наголосив, що сам по собі експорт не є проблемою, але держава має оцінювати не лише прибуток окремих експортерів, а й загальний ефект для економіки.
Тому перед будь-яким переглядом чинних обмежень уряд має визначити, скільки брухту реально утворюється в Україні, які потреби внутрішньої металургії, які запаси накопичені, та чи існує доведений профіцит. Лише після цього можна обговорювати можливість експорту надлишкових обсягів.
Бюджетний ефект
Окремо він звернув увагу на бюджетний ефект: за його словами, при оцінці експорту потрібно рахувати не лише можливі митні надходження, а й податки металургійних підприємств, зарплати, внески, транспортні та енергетичні платежі, а також валютну виручку від експорту готової продукції.
"Теза "відкриємо експорт і бізнес заробить" мене не переконує. Мене цікавить інше: скільки від цього заробить Україна?" – каже президент ICC Ukraine.
Непрозорі транзитні операції
Ще одним ризиком він назвав непрозорі транзитні та посередницькі операції через країни ЄС: Щелкунов наголосив, що держава має бачити кінцевого покупця, реальну ціну, маршрут товару, ланцюг перепродажів та пов’язаних осіб.
Він зауважив, що не кожна транзитна операція є незаконною. Але якщо основна маржа від українського ресурсу формується за кордоном, а бюджет і промисловість в Україні втрачають, такі операції мають бути предметом особливої уваги контролюючих органів. Таким чином, подальша модель регулювання має одночасно захищати бюджет, підтримувати заготівельну галузь і гарантувати металургійним підприємствам доступ до сировини.
"Жодного масштабного відкриття експорту металобрухту без доведеного профіциту, повного економічного розрахунку, прозорого контролю за експортними операціями та гарантованого забезпечення потреб української металургії", – підсумував Щелкунов.
Як відомо, наразі активізувався рух щодо відкриття експорту брухту, але щоб він працював за тими ж схемами, що й були, коли брухт вивозили через країни ЄС, в основному до Польщі, де не треба платити мито в 160 євро за тонну, а вже звідти – продавали у Туреччину.
За оцінками народних депутатів, через "сірі" схеми державний бюджет щороку втрачав мінімум 3 млрд грн.
Раніше виробники феросплавів також закликали запровадити мито на експорт металобрухту до ЄС.
Зауважимо, Кабмін з 1 січня обмежив експорт брухту на весь рік – оскільки він потрібен українським підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.
