У компанії назвали три фактори, від яких залежить відновлення роботи української металургії
Українська металургія опинилася у критичному стані. У вересні був тиждень, коли країна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву керівника офісу генерального директора Групи "Метінвест" Олександра Водовіза під час "Форуму економічної стійкості" Forbes Ukraine.
За його словами, ситуація в металургії є катастрофічною.
"У вересні був тиждень, протягом якого Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі. Розбито абсолютно всі заводи. Влучання були по декілька разів. Загинуло багато людей. Сьогодні ми зупинені", – сказав Водовіз.
Відновлення металургії потребує мільярдів доларів
У "Метінвесті" навели приклад "Запоріжсталі": щоб запустити одну доменну піч після пошкоджень від російських атак, потрібно щонайменше 50 млн доларів. При цьому вартість самої печі оцінюється приблизно у 500 млн доларів.
Загалом же потреби у відновленні української металургії вимірюються вже мільярдами доларів.
Читайте також: Четверта атака за місяць: Росія знову обстріляла "Запоріжсталь"
Наразі чинні державні програми підтримки не відповідають масштабу проблем великої промисловості, каже він: значна частина інструментів розрахована на малий і середній бізнес та передбачає значно менші обсяги фінансування, тож потрібно ці інструменти змінювати.
Від чого залежить відновлення виробництва
"Ситуація в економіці надзвичайна. Не можна жити в надзвичайній ситуації та ухвалювати традиційні рішення", – наголосив Водовіз. За його словами, рішення про відновлення виробництва зараз залежить від трьох ключових факторів:
- інтенсивності російських атак;
- блокади портів;
- умов доступу до ринку ЄС.
Окремий тиск створюють CBAM та скорочені квоти на імпорт української сталі до Євросоюзу.
Читайте також: ЄС має врахувати умови війни: "Метінвест" закликає переглянути квоти на сталь
"Розв'язання цих проблем дасть відповідь на те, чи ми прямо зараз запускаємося, чи ні", – сказав Водовіз.
Потрібен чіткий план дій для великої промисловості
Водночас у "Метінвесті" наголосили, що великий бізнес очікує від держави не прямих дотацій, а зрозумілого плану дій.
"Ми не просимо державу нас фінансувати чи давати гранти. Ми хочемо працювати на рівних умовах. Наприклад, ми не маємо доступу до Ukraine Facility. Сьогодні бізнесу важливо, щоб держава не створювала нових бар’єрів і не збільшувала податкове навантаження", – сказав керівник офісу генерального директора Групи "Метінвест". Головною проблемою, за словами Водовіза, залишається відсутність системної стратегії підтримки великих промислових компаній. У "Метінвесті" проаналізували близько 15 державних програм та інструментів фінансування, однак більшість із них не відповідає реальним потребам великого бізнесу. Зокрема, компанія подалася на програму "Точка опори", яка компенсує частину витрат на зарплати під час простою. Але загальний бюджет цієї програми становить лише 1 млрд грн на всю країну, що для великих промислових роботодавців є недостатнім.
Читайте також: Мільйонні збитки та загроза зупинки: що може врятувати українську металургію від колапсу
Для порівняння, за словами заступниці міністра економіки та довкілля Дарії Марчак, у 2026 році на програми Мінекономіки разом із колишніми програмами Мінагрополітики передбачено близько 45 млрд грн. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено близько 95 млрд грн, дві третини з яких має становити страховий фонд. Водночас, Водовіз позитивно оцінив запуск програм страхування воєнних ризиків: за його словами, сама поява такого механізму може знижувати вартість страхування та логістики.
"Але головний запит галузі залишається незмінним: державі потрібен окремий план для великої промисловості, який врахує масштаби руйнувань, потребу у відновленні виробництва, дорогій логістиці та обмеженому доступі до зовнішніх ринків", – підкреслив керівник офісу генерального директора Групи "Метінвест".
Нагадаємо, за 2022–2025 роки "Метінвест" інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків.
Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах ініціативи "Сталевий Фронт". Підприємства компанії також налагодили виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.
