• 49 •
В Алтайському федеральному бункері святкували смерть Горбачова. Дугін і Соловйов захоплено обпалювали в каміні нетлінне тіло світлої людинки Даші Дугіної, новий путінський фаворит, майбутній міністр так званої оборони Золотов в міру своєї уяви насолоджувався милостями Верховного правителя, енергійно обмахуючись березовим віником в паруючому тазу з повіями, а ображений Шойгу бродив з бубном навколо поламаного іранського безпілотника, верескливо волаючи до духів предків з вимогою ремонту. Путін, який повернувся від калінінградських школярів, вперше за останні півроку був у піднесеному настрої з нагоди восьмого взяття населеного пункту Піски.
Про це у своєму новому фейлетоні на сайті УНІАН пише журналіст Василь Рибніков, інформує UAINFO.org.
– Гумова мояяя, з вітром заручена, світлом осяяна! – співав Путін. – Навіщо мені тепер зоря?! Попи падають в моря! Розриваючи якоряяя, геть летить душа моя!
– Це ви про що співаєте, Владим Владимич? – ввічливо поцікавився Медведєв, намагаючись потайки показати одній з повій Золотова, але безуспішно. – Випадково не про працьовитість?
– Абсолютно не про працьовитість, – запевнив його Путін, розпливаючись у мрійливій усмішці. – Швидше, якраз навпаки.
– Це пісня Кіркорова, а він молдаван, – зауважив Лавров з легким докором. – Мало того що євреї Гітлера нашого розіп'яли, так ще й ці фет-фрумоси срані расизмом російське населення загнобили. Треба б їм показати, де раки зимують.
Читайте також: Назар Приходько: Аби зрозуміти Путіна, потрібно знати не те, кого чи що він ненавидить, а те, що він любить
Медведєв розстебнув штани і, приклавши до них лупу, знову показав. На жаль, повія знову нічого не змогла розгледіти і тільки здивовано знизала плечима.
– Та щоб тебе! – вилаявся Медведєв, зняв штани зовсім і підбіг до тазу з повіями впритул. – Ось же, ось! Ніхто не хоче засурмити, дівчата? Перший ангел, між іншим, вже засурмив!
– П#здуй звідси, засурмив, – невдоволено буркнув Золотов і боляче хльоснув Медведєва віником по сурмилці. Медведєв заверещав і стрімко кинувся на карачках у бік каміна.
– Гумова попа як світанок, зізнань невигадливих чисте світло, – меланхолійно проспівав Путін, розглядаючи Дмитра з тилу. – Гумова попа раз на рік приносить щастя і біду.
– Пророкує, – пророкував Дугін, поливаючи молоде свіже тіло доньки рідиною для розпалювання мангалів. – Пророкує щастя, і біду, і небачену міць російського світу по всьому Всесв… Та лежи ти спокійно, кодло сатанинське!
– Як же мені, татусю, лежати спокійно, коли ви мене сьогодні вже втретє спалюєте! – поскаржилася Даша, відпльовуючись. – Я винувата, чи що, що в труні після вибуху як жива лежала?!
– Мовчи, тварюка, – побожно сказав Дугін і чиркнув запальничкою. Даша спалахнула, як факел, і засмикалася, але татуся не послухатися не наважилася.
– Бачте, Даша, – строго сказав Соловйов, ворушачи палаючий труп діамантовою кочергою – єдиною річчю, яку йому вдалося врятувати з конфіскованої русофобами дачі на озері Комо, – ми найбільша країна. Не тому що ми живемо краще за всіх, ні, а тому, що у нас є найбільше призначення – ми воюємо на боці добра. Ми встаємо і закриваємо своїми тілами… Ну, коротше, російська людина завжди готова померти за вищу мету, коли батьківщина скаже "треба".
– Так, так! – провила Даша в екстазі. – Ще, ще!
– Та куди тобі ще, геєна вогняна, просто здохни вже і все! – крикнув Дугін, вихопив з рук Соловйова кочергу і спробував увігнати її Даші в серце, але послизнувся, підпалив бороду, закричав від страху і кинувся було геть від мангала, але спіткнувся об стояв ззаду на карачках Медведєва і впав головою в таз Золотова.
Читайте також: Путін хоче відновити СРСР, але військова поразка Росії в Україні неминуча – Кислиця
– Всіх у#бу, – розважливо сказав Золотов, міцно схопив Дугіна за загривок, занурив його голову глибше в воду і не відпускав, поки великий філософ не захлинувся. – Ну ось, одного у#бав.
– Браво! – зааплодував Путін. – А Піски візьмеш?
– А чого ж не взяти, нах, – знизав плечима Золотов. – Їх уже, біомати, і Кадиров, нах, три рази брав, нах, і Пушилін, нах, брав, і навіть цей чукча, пилять, брав, як його, нах, лопата ця з очима тупорила, ну як же його, нах…
Шойгу закусив губу і став бити в бубон так голосно, що за цим гуркотом присутні не почули, як він перестав просити духів відремонтувати іранський безпілотник, тим більше що вони все одно не знали як, а почав напівголосно підбивати їх на щось зовсім інше. При цьому він вказував духам очима на Золотова, який геть розійшовся.
Тим часом Даша догоріла, і вогонь в каміні згас.
– …іздець блянах! – закінчив Золотов. – На.
– А я б не став поспішати, – розважливо сказав Соловйов, спостерігаючи за тим, як обвуглений скелет Маші Дугіної стрімко обростає незайманою шкірою, регенеруючи назад в світлу людинку. – Ви бачите, як швидко йде процес омолодження? А що якщо взяти життєві соки цієї милої чуйної дівчини і якось впорснути їх? Адже, за великим рахунком, це і є вища мета героїчної смерті російської людини! Таким чином, сам Владим Владимирович стає безсмертним.
Всі, крім Золотова, подивилися на нього з неприхованим жахом. Золотов не в'їхав.
– А ти молодець, Соловйов, – похвалив його Путін, – працьовитий. А працьовитість, скажу я вам, це не тільки гумова попа…
Соловйов зашарівся від задоволення.
– Але і гумовий рот! – радісно закінчив він за Путіна. – Я слухав ваш виступ перед дітьми дуже уважно. Поки всі захоплювалися вашою гумовою попою, я звернув увагу на ваші великі слова: "ретельно пережовуючи їжу, ти допомагаєш суспільству". Це ж натяк на гумовий рот, чи не так?
– Хм, – задумався Путін. – Гумовий рот, мабуть, місцями навіть цікавіше гумової попи буде. Ну у тебе, Соловйов, і мізки!
– Мізки, – сказала повстала Даша, хижо висовуючись з каміна. – Свіжі мізки!
З цими словами вона міцно схопила Соловйова за шию і почала швидко прогризати йому голову. У ту ж мить Шойгу трахнув бубон, і духи предків забрали Золотова разом з тазом і повіями.
– Золотов! – відчайдушно крикнув Путін. – Вернись!
– Ща тільки духів переп#здячу, – відгукнувся Золотов з сусідньої кімнати. Кілька секунд з-за стіни лунали звуки боротьби, потім повернувся втомлений, але задоволений Золотов. Перед собою він котив труну з тілом Горбачова.
– Ось, – сказав Золотов гордовито. – Горбачова прих##чив.
– Прибери це негайно! – закричав Путін в паніці. – Я ж сказав, що не хочу з ним прощатися!
– О, Гумова Попка, яка зустріч! – раптово сказав Горбачов, встаючи з труни і спритно затягуючи Путіна до себе. – Пам'ятаєш мене, тугосеря?
Кришка труни з гуркотом зачинилася.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter 
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
