Банки лопатою гребуть гроші, і кінця проблемі не видно
Історія про те, як при гривні та економіці, що ходять по краю, можна вийти на рекордні прибутки.
НБУ друкує 400 млрд грн для Влади:
- в банках виникає нових 400 млрд грн надлишку "кешу";
- НБУ платить банкам за цей "кеш" по 200+ млн грн щодня або 9+ млн грн за кожну годину в добі.
Беруть участь в цьому всі шість десятків банків.
Нацбанк фактически снизил учетную ставку до 21%, – эксперт
Приємна для банків проблема в Україні
За перші два місяці цього року банківська система заробила 21,5 млрд грн – це 33% чистої маржі по доходах. Маржа, яка вдвічі вище мирного 2018 р., й рекордна (на рівні 2020 р.) з часів Світової фінансової кризи 2008 р.
Доходи банків зросли на 33% р/р до 66 млрд грн.
Витрати банків зросли на 12% р/р до 44 млрд грн.
Як результат, в кінці року, можна очікувати новини про неймовірні премії керівникам банків, особливо тих, що у власності уряду: "За великі досягнення у непростий для країни час!".
Як же так вийшло, що війна війною, а прибутки йдуть як по розкладу?
Зародження проблеми, як завжди, пішло з легких рішень
Війна справа дорога, а підняття ставок податків – це рішення довготривале. Та і немає з кого їх взяти при економіці, що фактично стала на паузу. Тому з початком війни НБУ почав активно друкувати гроші для Бюджету Влади (Влада не є Держава, Держава не є Влада, нумо розділяти).
"Монетарная трансмиссия не работает, Нацбанк облажался". Кредиты подорожали, а ставки по депозитам не выросли
Нічого особливого, кожна Влада у часи війни, бере в руки інфляційний податок – друкує нові гроші, купує на них різні блага, а з часом через збільшення грошової маси, ціни на все зростають. Як результат, купівельна спроможність грошей, які мають громадяни, падає. Ніби й ніяких податків не платили, але всі ми стали бідніше.
Ну от під цю ціль НБУ надрукував і видав Владі 390 млрд грн (пам'ятаємо цю цифру) за минулий рік, наростивши свій портфель ОВДП у 2,3 раза! Саме тому така важлива міжнародна підтримка, й саме тому МВФ вимагає, щоб НБУ перестав друкувати гроші, бо інфляція у 26% в іншому разі, буде здаватися квіточками.
Далі Влада поступово влила ці гроші в економіку, шляхом виплат соціальної допомоги та виплат військовослужбовцям.
Військовослужбовці не мають часу, щоб думати про покупки, та і загалом споживчі настрої в часи війни не в найкращому становищі. Як результат купа грошей просто осідає нерухомо в банках. Вивести за кордон їх складно, а витратити на споживання або інвестувати в Україні, навіть покласти на депозит, страшно (при такій то інфляції й невизначеності).
Від грошей аж пухнуть
Після усіх цих рішень маємо величезну надлишкову ліквідність у банківській системі, гроші які просто лежать "на поточних рахунках" – 500 млрд грн. Для порівняння у 2021 році середній обсяг складав 90 млрд грн (ось ці 390 млрд, які надрукував НБУ).
Слон в посудной лавке. Нацбанк решил повоевать с подпольными казино и обвалил крипторынок в Украине
Тобто, кожна 5-та гривня або 20% від чистих активів банків – це фактично "кеш", який в будь-який момент може ринути в економіку:
- розігнати інфляцію
- вийти на валютний ринок (бізнесу варто знати, що очікувати від курсу)
- влитися в ОВДП і завалити відсоткові ставки
Невідомо куди, за яких умов і з якими наслідками – можливо, громадяни та бізнес масово почнуть відкривати довгострокові депозити або витрачати свої кошти. Щоб хоч якось взяти під контроль цю ситуацію, НБУ вирішує зав'язати ці гроші на своїх рахунках, й надає банкам можливість розміщувати ці кошти у себе на "одноденний депозит". Так, в середньому, щодня в останньому кварталі 2022 р. НБУ залучав по 340 млрд грн. В поточному році вже 370 млрд грн (майже стільки, скільки НБУ надрукував – 390 млрд грн).
Сплачує по цих депозитах Нацбанк 20% річних (9% до червня 2022 р. і 23% до 7 квітня цього року).
З квітня місяця 2022 р., як цей процес почав розгортатися, банки заробили на одноденних депозитах в НБУ 27 млрд грн, або більше ніж річний прибуток банківської системи за весь 2022 рік.
"Накосячили с учеткой". В Нацбанке – "разброд и шатание" вокруг учетной ставки в 25%, – источник
Цього року за 2 місяці банки вже заробили на цьому 13 млрд грн – це 61% від усіх прибутків банків. Аби не депозити в НБУ, маржа банківської системи була б не рекордні 33%, а більш звичні 13%.
Що його з цим робити?
Питань багато:
від Куди це все йде і
Чому знову коштом громадян.
- За перші два місця 2023 р. банки заробили 21,5 млрд грн. У звичних 2018 та 2019 роках, перші два місяці забезпечували 25% річного прибутку. Виходить банки можуть отримати 86 млрд грн в цьому році? Чи є в цьому сенс?
Громадяни, що несуть і нестимуть тягар інфляції від надрукованих гривень, не отримують адекватні відсотки по депозитах. Чому тоді банки мають отримувати надприбутки, внаслідок надлишкової ліквідності? Адже громадяни саме через це і НЕ мають гідних ставок по депозитах.
- Але ж скажуть, що банки направляють ці доходи в резерви.
Як вказував НБУ, третина кредитів, що видані бізнесу й громадянам, можуть стати непрацюючими – це 200 млрд грн. Тому банки відклали до резервів 120 млрд грн за минулий рік й на разі у них в резервах 360 млрд грн.
Без снижения учетной ставки планы Нацбанка нереализуемы, – Concorde Capital
Чи справедливо, що всі нестимуть тягар інфляції, але ті, хто втратив своє житло, або чий бізнес було фізично знищено, не нестимуть тягар кредитів на знищені активи? – Так.
Справедливо, якщо банки спишуть такі кредити коштом прибутків, які отримують від надлишкової ліквідності.
Але ситуація змінилася.
Якщо у лютому-жовтні 2022 р. банки направляли у резерви більше коштів, ніж залишалося в результаті прибутку, то за останні 2 місяці минулого року ситуація протилежна.
У цьому ж році, при рекордних прибутках у 21,5 млрд грн за два місяці, банки направили в резерви 2,5 млрд грн (смішні 29 млн за лютий місяць, можливо в цьому винні ОВДП, які можна зараховувати за резерви).
Якщо вже вдосталь резервів, тоді знову, Чому виключно банки мають отримувати вигоду від надлишкової ліквідності, адже розплачуватимуться за друк гривень виключно громадяни?
- НБУ намагається розв'язати цю проблему, і повернути собі контроль над ставками в економіці.
- Він підвищує нормативи резервування на поточні кошти (частина, яку треба відкласти й не чіпати).
- Він стимулює покупки ОВДП, які тепер можна зараховувати як резерви.
- Він знижує ставки за одноденними депозитами для банків, та вводить тримісячні депозити (знову ж під 25% річних!), куди можна класти кошти, тільки якщо вони залучені у населення за договорами на 3 місяці й довше.
Монетарная политика НБУ уверенно заводит экономику Украины в тупик, – финансист
Дії є, але проблема не вирішена, чому? Більш рішучі й швидкі дії загрожують стабільності банківської системи? Чи НБУ не проти аби банки мали надприбутки у роки війни, й отримати за це почесні міжнародні нагороди?
Маємо погану ситуацію, яку ще можна вирішити, поки вона не перейшла у "популізм" й на перший план не вийшли заголовки "відняти та поділити (звісно на користь Бюджету Влади)", наприклад, якийсь додатковий податок на надприбутки банків (ідею не красти). Є чудова можливість для корисного політичного піару, оформлювати депутатські звернення до НБУ з вимогами роз'яснити ситуацію і план дій.
А НБУ має відкрито пояснити, чому при війні банки отримують рекордні прибутки, за які розплачуються виключно громадяни й чому дії, аби це виправити, такі повільні.
Джерело: Facebook-сторінка засновника і керівника української інвестиційної компанії HUG'S Еріка Наймана
