• 58 •
За останні десятиліття у заповіднику з’явилися більше як 20 нових корпусів.
Під час оренди території Києво-Печерського історико-культурного заповідника УПЦ МП звела приміщень на загальну площу понад 20 тисяч квадратних метрів. Як зазначив голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець в ефірі "Еспресо", наразі поки ніхто офіційно не звинуватив керівництво церкви московського патріархату у злочинах, інформує UAINFO.org.
"Ми зараз у ситуації, коли ініціатива за намісником Києво-Печерської лаври Павлом: він подає позов до суду, щось відстоює. А ми ніяких звинувачень та порушень з боку суб'єкта господарювання на території у 25 га не помічаємо. Однак всі знають або чули, що на території Києво-Печерського заповідника наново збудовано більше як 20 корпусів з загальною площею понад 20 тисяч кв.м. І це є питання для судового розслідування", – сказав Кролевець.
Читайте також: "Їх гнати треба": українка "підірвала" мережу відвертими словами про УПЦ МП. ВІДЕО
Офіційно на 25 га площі Києво-Печерської лаври є 144 об’єкти та споруди, однак до них додалися вищезазначені два десятки корпусів. Окрім цього тимчасові орендарі понівечили частину об’єктів заповідника.
"Знесені кілька пам'яток, перероблено, спотворено, добудовано, прибудовано – знищено цілий комплекс архітектурної перлини України протягом перебування суб'єкта господарювання на території Києво-Печерського заповідника. Є перелік цих об'єктів. Наприклад, знесені ворота, які були побудовані у середині XIX сторіччя, разом з корпусом, а замість них побудовані інші, ширші та вищі із сучасної пустотної цегли. А стара київська надміцна цегла була складена на подвір'ї. Це все було зафіксовано, також номера машин, що перевозили цю цеглу", – додав колишній гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Читайте також: Розглянуть пришвидшено. Міністерство Культури звернулося до Госпсуду Києва через відмову УПЦ МП виселятися з Києво-Печерської лаври
Кролевець підкреслив, що інформацією володіли всі органи влади. Однак зауважив: питання потрібно піднімати і вирішувати.
"Проінформовані були всі, і Міністерство культури. І таких прикладів кілька десятків. Це повинно бути предметом обговорення: як суб'єкт господарювання догосподарювався до того, що під охороною ЮНЕСКО перебуває зовсім інший об'єкт? Про це треба говорити, повинні бути пораховані збитки, які завдав суб'єкт господарювання на мільйони й мільярди гривень", – сказав Кролевець.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
UAINFO
Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter 
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
