5 серпня 2025 року стане одним із найкоротших днів за всю історію спостережень — і не тому, що літо добігає кінця. За даними Timeanddate.com, цього дня тривалість сонячної доби зменшиться приблизно на 1,25 мілісекунди. Для звичайного життя це майже непомітно, але для науковців — це частина незрозумілої тенденції: Земля обертається дедалі швидше.
Протягом десятиліть планета поступово уповільнювала своє обертання — головним чином через гравітаційний вплив Місяця. Його орбіта створює припливні сили, які чинять тертя, віддаючи енергію на розширення орбіти супутника й водночас сповільнюючи обертання Землі. Саме тому середня тривалість сонячної доби раніше поступово зростала.
Однак останні кілька років усе змінилося. У 2025 році вчені очікують щонайменше три дні, коли доба буде коротшою за стандартні 86 400 секунд: 9 липня, 22 липня і, власне, 5 серпня. Проте абсолютний рекорд було зафіксовано 5 липня 2024 року — день тоді скоротився на 1,66 мілісекунди.
Варто розрізняти два поняття «доби»: зоряна доба (яка триває 23 години 56 хвилин і 4 секунди) вимірюється за фоном далеких зірок, тоді як сонячна доба — це проміжок між двома полуднями, що відповідає нашим звичним 24 годинам. Саме сонячна доба останнім часом демонструє аномальні коливання.
Науковці частково пов’язують ці коливання зі зміною положення Місяця відносно екватора, що впливає на припливні сили й, відповідно, на обертання планети. Проте довгострокове пришвидшення обертання, за словами дослідників, може бути зумовлене змінами у внутрішній структурі Землі. Зокрема, йдеться про уповільнення руху рідкого ядра, що може спричинити компенсаторне прискорення зовнішніх шарів планети.
Деякі теорії також припускають зв’язок із глобальним потеплінням, таненням льодовиків і перерозподілом маси на поверхні планети. Проте однозначної відповіді на запитання, чому Земля обертається швидше, наразі немає.
Якщо ця тенденція триватиме, до 2029 року може виникнути необхідність у введенні так званої «негативної секунди координування» — вперше в історії. Це означало б не додавання секунди до часу, як зазвичай, а навпаки — її віднімання, щоб синхронізувати атомний і астрономічний час.
Зміни відбуваються на рівні мілісекунд, але вони мають глибоке значення для систем навігації, телекомунікацій, фінансових ринків і всього, що залежить від надточного хронометражу. І хоча для більшості з нас день 5 серпня мине як звичайний, для вчених це ще одна підказка в розгадці динаміки нашої планети.