Одна з найпоширеніших змій Африки може виявитися прихованим героєм сільського господарства. Дослідження, проведене в Університеті Вітватерсранда в Йоганнесбурзі, Південна Африка, показало, що гадюки пухнасті (Bitis arietans) надзвичайно ефективні в контролі популяцій гризунів, які завдають значної шкоди врожаю на всьому континенті.
Ці змії здатні збільшувати споживання їжі більш ніж у 12 разів під час різкого зростання чисельності гризунів, перевершуючи за ефективністю багатьох хижаків-ссавців. Така гнучкість робить їх природним і високоефективним інструментом у боротьбі зі шкідниками.
«Гадюки пухнасті – це, по суті, ідеальна система боротьби з гризунами, створена самою природою», – пояснює професор Грем Александер, керівник дослідження. «Їхня здатність різко збільшувати споживання під час спалахів гризунів робить їх безцінними союзниками фермерів, які стикаються з ризиком втрати врожаю».
Результати роботи, опубліковані в журналі Scientific Reports, свідчать, що одна змія може з’їсти до десяти гризунів за одне годування. Уже через тиждень вона готова знову полювати, забезпечуючи сталий контроль популяцій шкідників без додаткових витрат для аграріїв. Оскільки спалахи гризунів часто збігаються з роками рясних опадів і завдають мільйонних збитків, збереження популяцій гадюк може суттєво зменшити шкоду врожаю, а також обмежити потребу у використанні хімічних пестицидів.
У дослідженні також визначені ключові переваги гадюк над хижаками-ссавцями. По-перше, вони можуть споживати значно більше, ніж їхні базові енергетичні потреби, що робить їх ефективнішими за ласок чи рисей. По-друге, після періодів інтенсивного харчування змії здатні виживати до двох років без їжі, залишаючись у екосистемі як «резервні» контролери шкідників. Крім того, вони гнучко змінюють поведінку, зосереджуючись саме на гризунах у періоди їхнього розмноження, що дозволяє запобігати перетворенню спалаху на справжню чуму.
Особливу цінність гадюки мають завдяки своїй високій чисельності в різних середовищах існування Африки. Хоча окрема змія може споживати менше, ніж великий хижак, їхній колективний ефект на екосистему є набагато відчутнішим.
Для оцінки цієї ролі професор Александер використав новий показник — «факторний обсяг споживання», який демонструє, наскільки хижак може збільшити обсяг їжі понад нормальний рівень. Виявилося, що під час «цвітіння» гризунів гадюки збільшують споживання здобичі у 12 разів, що суттєво впливає на стабілізацію екосистеми та захист врожаю.
Це дослідження змінює традиційне уявлення про змій як про небажаних сусідів для людини. Воно показує, що гадюки пухнасті можуть бути не загрозою, а навпаки — важливими партнерами у сталому сільському господарстві. «Управління популяціями цих змій має стати частиною інтегрованих стратегій боротьби зі шкідниками», — наголошує Александер. «Захищаючи природних регуляторів, ми допомагаємо не лише фермерам, а й екосистемам у цілому, зменшуючи залежність від хімії та зберігаючи природний баланс».
