У 2024 році спека домінувала в кліматичних заголовках, оскільки цей рік закріпився в підручниках історії як найспекотніший за всю історію. Проте про що залишається менше інформації, так це про нерівномірний розподіл цих небезпечних, рекордних температур. Деякі регіони переживають безпрецедентні хвилі спеки, які підвищують стійкість людини та навколишнього середовища до меж, тоді як інші залишаються відносно неушкодженими. Недавнє дослідження підкреслює, що певні регіони по всьому світу несуть на собі основний тягар цієї ескалації кліматичної кризи та відчувають спеку набагато сильніше, ніж інші.
Картування гарячих точок
Дослідження, проведене спільними зусиллями дослідників з Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA) та Колумбійського університету, пропонує повний погляд на те, де на Землі найбільш поширені стрибки температури. Дослідження надає першу в історії глобальну карту таких зон високого ризику, які деякі дослідники почали називати «кліматично небезпечними зонами». Провідний автор дослідження Кай Корнхубер є ад’юнкт-професором у Колумбійській кліматичній школі та очолює тему «Енергія, клімат і навколишнє середовище» IIASA.
«Це стосується екстремальних тенденцій, які є результатом фізичних взаємодій, які ми можемо не повністю зрозуміти. Ці регіони стають тимчасовими теплицями», – сказав Корнхубер.
Кліматичні дані та екстремальна спека
Дослідники вивчили дані за останні 65 років, щоб визначити ці гарячі зони. Проаналізувавши температурні записи за десятиліття, вони виявили закономірності, які вказують на регіони, які непропорційно постраждали від екстремальної спеки. Експерти зосередилися на місцях, де надзвичайні спекотні явища відбуваються із загрозливою швидкістю та перевищують середні температури теплого сезону в цілому. Ці випадки екстремальної спеки почастішали за останні п’ять років, з випадковими сплесками з початку 2000-х років.
Регіони, на які припадає найбільший тягар спеки
Регіони, які сильно постраждали від цього підвищення температури, включають центральний Китай, Японію, Корею, Аравійський півострів, східну Австралію, частини Південної Америки та Арктику. Проте найінтенсивніші та постійні сплески тепла були зафіксовані в північно-західній Європі, де вони призвели до смерті близько 60 000 людей у 2022 році та 47 000 у 2023 році. Максимальні температурні рекорди за ці роки були побиті в Австрії, Франції, Угорщині, Словенії, Норвегії та Швеції.
Крім того, у деяких частинах південного заходу США та Каліфорнії спостерігалися рекордні температури навіть у жовтні. Незважаючи на те, що температура в цих місцях зростала зі швидкістю, що значно перевищувала прогнози кліматичних моделей, не всі регіони зазнали такого безпрецедентного потепління. У багатьох областях підвищення температури фактично нижче, ніж прогнозує модель. Серед них значні простори північно-центральної частини США, південно-центральної Канади, внутрішньої частини Південної Америки, північної Африки, північної Австралії та значної частини Сибіру.
Наслідки екстремальних температур
Екстремальна спека може мати серйозні наслідки, які вплинуть як на людей, так і на навколишнє середовище. Для людей сильна спека може призвести до небезпечних проблем зі здоров’ям, як-от теплового виснаження та теплового удару, особливо для людей похилого віку, маленьких дітей і тих, хто вже має захворювання. Зневоднення є ще одним великим ризиком, а хвилі спеки часто призводять до збільшення кількості відвідувань лікарень і навіть смертельних випадків.
Міста найбільше страждають від ефекту «міського теплового острова», коли будівлі та тротуари затримують тепло, що робить температуру ще вищою. Теплові хвилі також навантажують електромережі, оскільки люди запускають кондиціонери, іноді спричиняючи відключення електроенергії, коли попит зростає. Навколишнє середовище теж страждає. Тривала спека може висушити ґрунт, пошкодити врожай і призвести до зниження виробництва їжі.
Лісові пожежі стають частішими та інтенсивнішими під час спеки, знищуючи ліси, місця проживання диких тварин і навіть будинки. Річки та озера можуть пересихати, що негативно впливає на екосистеми та запаси води як для людей, так і для тварин. Навіть водне життя страждає, оскільки високі температури знижують рівень кисню у воді.
Екстремальна спека в теплішому кліматі
«У більшості регіонів у найспекотніші дні року нагрівається приблизно так само швидко, як у звичайні літні дні, що є домінуючим сигналом зміни клімату, а в деяких регіонах навіть повільніше», — зазначив співавтор дослідження Самуель Бартусек, доктор філософії в Колумбійський університет.
«Однак у гарячих точках, які ми вказуємо, найспекотніші дні нагрівалися особливо швидко, що могло бути з різних причин».
У деяких місцях може бути більше випадків погодних умов, що викликають хвилю спеки, або висихання ґрунту може посилювати найспекотніші температури – і буде важливо розв’язати ці специфічні місцеві чинники.
«Через їх безпрецедентний характер ці хвилі спеки зазвичай пов’язані з серйозними наслідками для здоров’я та можуть бути катастрофічними для сільського господарства, рослинності та інфраструктури. Ми створені не для них, і, можливо, ми не зможемо адаптуватися досить швидко», – підсумував Корнхубер.
Визначивши ці гарячі точки теплової хвилі, дослідження зробило значний крок у напрямку картографування нових ризиків екстремальної, безпрецедентної спеки та кількісної оцінки нашої здатності передбачати ці небезпечні сигнали. Отримані результати відкривають новий шлях для дослідження та розробки політики щодо зміни клімату, наголошуючи на необхідності цільового втручання та ресурсів у сферах, які їх найбільше потребують. Повний текст дослідження було опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
