Затемнення як вікно у глибини Сонця
Сонячне затемнення — справжнє диво. Ця унікальна взаємодія між Землею, Місяцем і Сонцем не лише вражає своєю красою, а й дарує рідкісну можливість зазирнути у верхні шари сонячної атмосфери — корони, які зазвичай приховані від нашого погляду яскравим сонячним диском. Тепер, завдяки інженерному прориву, людство може спостерігати штучне сонячне затемнення щодня — усе це стало можливим завдяки новій місії Європейського космічного агентства (ESA) під назвою Proba-3.
Як це працює?
Proba-3 складається з двох окремих супутників, які рухаються у космосі в ідеально скоординованій формації на відстані 150 метрів один від одного (це приблизно 1,4 футбольних поля):
- Occulter (Затемнювач) — розташовується на прямій між Сонцем і другим супутником, повністю перекриваючи яскравий диск зорі.
- Coronagraph (Коронограф) — виконує спостереження сонячної корони в різних довжинах хвиль, використовуючи прилад ASPIICS (Association of Spacecraft for Polarimetric and Imaging Investigation of the Corona of the Sun).
Ця система здатна працювати автономно протягом кількох годин, без втручання із Землі.
Перші зображення штучного затемнення
Під час перших випробувань місія успішно передала свої перші зображення штучного сонячного затемнення.
Як пояснює головний дослідник ASPIICS, Андрій Жуков з Королівської обсерваторії Бельгії:
«Кожне повне зображення корони створюється шляхом об’єднання трьох кадрів, які відрізняються лише експозицією — тобто тривалістю відкриття апертури коронографа. Комбінування цих кадрів дозволяє отримати повну картину корони Сонця».
Переваги над природними затемненнями
Зображення штучного затемнення, отримані Proba-3, порівнянні з тими, що фіксуються під час природних повних затемнень. Але є важливі переваги:
- Штучне затемнення відбувається раз на кожну 19,6-годинну орбіту, а природні — лише 1–2 рази на рік.
- Природне затемнення триває лише кілька хвилин, натомість Proba-3 може підтримувати затемнення до 6 годин.
Що видно на зображеннях?
Результати перевершили очікування — різні довжини хвиль дозволили побачити різноманітні властивості гарячої сонячної корони:
Темно-зелене зображення: показує іонізоване залізо, яке втратило електрони через надвисоку температуру. Видно гарячі ділянки та петлі, пов’язані зі спалахами.
Жовте зображення: візуалізує гелій і демонструє сонячну протуберанцію — гігантську дугу з плазми, що виривається з поверхні Сонця.
Фіолетове зображення: показує так звані “шоломоподібні струмені” у білому світлі.
Світло-зелене зображення: імітує те, як затемнення виглядало б із Землі.
Спільна робота кількох місій
На одному з об’єднаних зображень працюють одразу три апарати:
- Proba-2 фіксує ультрафіолетове випромінювання з поверхні Сонця;
- Proba-3 — детально досліджує корону;
- SOHO (ще один сонячний обсерваторій ESA) — вивчає зовнішню частину атмосфери Сонця.
Що далі?
Наразі Proba-3 перебуває у фазі тестування та налаштування, тож основна наукова місія ще попереду. Але навіть попередні результати вже надають цінну інформацію для досліджень, яка раніше була доступна лише під час рідкісних затемнень.
Висновок
Місія Proba-3 відкриває нову еру вивчення Сонця. Вперше в історії ми маємо змогу спостерігати повне сонячне затемнення майже кожну добу, без необхідності чекати рідкісних природних подій. Це означає, що зовсім скоро ми дізнаємось набагато більше про поведінку нашої зірки — її магнітні поля, спалахи, викиди плазми та природу корони. Джерело: ESA, Proba-3, ASPIICS, SOHO
