У посушливих районах Намібії, де життя залежить від кожної краплі води, унікальні пустельні слони опинилися на межі виживання. Тривала посуха змушує цих велетенських ссавців шукати воду поблизу людських поселень, що нерідко призводить до небезпечних конфліктів. Щоб запобігти загрозі вимирання цієї рідкісної популяції, вчені та екологи розгорнули інноваційну програму моніторингу, яка поєднує GPS-трекінг та супутникові знімки високої роздільної здатності.
У Намібії мешкає приблизно 24 тисячі слонів, більшість з яких населяє зелені простори на півночі країни. Однак невелика група зуміла адаптуватися до суворих умов західного регіону Кунене — однієї з найпосушливіших частин континенту. Ці слони вражають зоологів здатністю орієнтуватися у непередбачуваному кліматі, в якому чергуються тривалі посухи та раптові зливи. Вони пам’ятають, де накопичується вода після дощу, і передчувають сильні вітри ще до їхньої появи.
Попри свою адаптацію до пустелі, в останні роки слони все частіше наближаються до сіл. Вони змушені ділити обмежені водні ресурси з людьми, що нерідко закінчується стріляниною. Деякі фермери, злякавшись або захищаючи майно, відкривають вогонь. Поранені слони помирають у полі. Колись у Кунене мешкало близько 3 тисяч слонів, нині ж їх залишилося лише близько 150.

За словами Крістін Вінтер, координаторки програми захисту слонів в організації EHRA, конфлікти між людьми і слонами стали наслідком не лише екологічної кризи, а й втрати традиційного знання. Під час війни за незалежність Намібії слони майже зникли, а з поверненням у 1990-х роках місцеве населення вже не мало досвіду мирного співіснування з ними. Натомість укорінилися страхи й міфи, зокрема про те, що слони буцімто “їдять людей”.
Щоб змінити ситуацію, у 2021 році вчені оснастили кількох слонів GPS-нашийниками. Завдяки системі Earth Ranger, місцева громада отримує сповіщення, коли тварина наближається до поселення. Це дало змогу зменшити кількість небезпечних зіткнень. Додатково команда EHRA поєднує GPS-дані з детальними супутниковими зображеннями від системи Pleiades Neo компанії Airbus. Так дослідники відстежують сезонні зміни у маршрутах міграції слонів і аналізують причини їхнього наближення до фермерських угідь.
Завдяки цим даним вдається виявити “гарячі точки”, де слони найчастіше з’являються. Це дозволяє екологам вести діалог з фермерами та знаходити компроміси. Один з таких випадків став прикладом успішної співпраці: фермер, побачивши дані з супутника, визнав, що частина його землі фактично стала територією слонів, і погодився передати її під охорону в обмін на захист решти господарства.
Мета проєкту — створити стабільну систему співіснування. Зокрема, планується розміщення водопоїв та дамб у стратегічних точках, аби слони не мандрували через села вночі. Таким чином, новітні технології стають ключем до збереження біорізноманіття, допомагаючи захистити одну з найвитриваліших популяцій слонів на планеті.