У тихому, таємничому світі космічних супутників-шпигунів небагато деталей є загальнодоступними — і таким організаціям, як Космічні сили США, Національне розвідувальне управління, Центральне розвідувальне управління та Національне агентство геопросторової розвідки, подобається, що так і є.
Існує ціла армада засекречених космічних апаратів, на які покладено цілий ряд пильних обов’язків. Одні перехоплюють радіохвилі або виявляють запуски ракет. Інші дають змогу зблизька розглядати окремі ділянки за допомогою гострозорих оптичних систем або сканувати Землю за допомогою потужних радіолокаційних технологій.
Ці супутники, що летять високо в небі, є спокусливими цілями для астрофотографів-аматорів. Саме таким є ветеран космічних спостережень Фелікс Шьофбенкер з Верхньої Австрії. «Мої знімки, безумовно, відкрили кілька речей, про які раніше або не знали, або лише здогадувалися», — розповідає Шьофбенкер.
За останні кілька місяців Шефбенкер впіймав кілька секретних супутників-шпигунів за допомогою свого 14-дюймового телескопа Добсона, оптимізованого для відстеження супутників і отримання зображень з дому. Переглядаючи зображення, він ділиться своїми результатами і тим, на що вони вказують.
Наприклад, в центрі уваги Шьофбенкера — нове покоління американських розвідувальних супутників з оптичними і радіолокаційними зображеннями, які запускаються в космос на замовлення Національного розвідувального управління (NRO), що розробляє, запускає і експлуатує супутники-шпигуни від імені федерального уряду США.
Знято на камеру
FIA-радари (Future Imagery Architecture), також відомі як Topaz, — це п’ять американських супутників-шпигунів, на яких встановлено радари з синтезованою апертурою (SAR) для отримання зображень. Ця технологія може бачити крізь хмари і працює вдень і вночі. Вони є наступниками серії супутників SAR Lacrosse/Onyx.
«З моїх знімків я роблю висновок, що ці супутники мають параболічну сітчасту антену діаметром приблизно 12 метрів [39 футів] і 2 сонячні батареї з розмахом крил приблизно 10 метрів [33 фути]», — зазначає Шьофбенкер.
«Між сонячними панелями є ще один яскравий об’єкт, який я інтерпретую як антену висхідного і низхідного зв’язку, хоча це також може бути чимось іншим», — додав він.
Ці супутники SAR створюють зображення, надсилаючи безліч імпульсів, а потім застосовуючи комп’ютерну обробку для перетворення отриманих сигналів у зображення, сказав Шьофбенкер.
«Антена радарів FIA може бути спрямована як вліво, так і вправо відносно орбіти. Я спостерігав за цими супутниками загалом 28 разів», — сказав Шьофбенкер. «Лише шість разів антена була спрямована вліво і 22 рази вправо», — зазначив він.
