Згодом одні спогади замінюються на інші, але чому люди запам’ятовують саме те, що запам’ятовують? На це питання відповіли вчені із США, проаналізувавши понад 100 досліджень епізодичної пам’яті. Особливості людської пам’яті серед головних тем сучасних досліджень у галузі психології та нейробіології. Автори однієї з недавніх робіт показали, що уві сні мозок здатний не лише обробляти інформацію, а й проектувати майбутнє з її урахуванням, а інша стаття пояснила, як спогади зберігаються на все життя.
Фахівці з Університету Райсу в США опублікували огляд літератури про те, що, де і коли запам’ятовують люди. Дослідження, в якому аналізується, як зміст, місце та час події впливають на пам’ять, з’явилося в журналі Cognitive, Affective&Behavioral Neuroscience. Вчені виявили, що з більшою ймовірністю запам’ятовують те, що пов’язане з сильними емоціями, має особисту значущість, привертає увагу. Це резонансні події чи деталі, на яких людина зосередилася.
Важливим виявилося і місце, де відбувається ситуація, яка потім перетвориться на спогад. Краще «відбивається» у пам’яті нова обстановка, оскільки, на відміну від рутинної, привертає більше уваги.
За даними літогляду, спогади залежать як від моменту, коли відбувається подія, так і загалом від сприйняття часу. Наприклад, важливо, як саме люди вибудовують послідовність подій та розпізнають переходи між ними. Крім того, якщо події діляться на окремі епізоди, запам’ятати їх може бути легше.
«Пам’ять – не універсальний феномен. Те, що запам’яталося одній людині, може бути абсолютно неочевидним для іншої у зв’язку з її унікальним походженням та когнітивними пріоритетами», — наголосили автори статті.
На думку дослідників, розуміти, чому ми запам’ятовуємо одні події краще за інші, важливо як для медицини, так і для повсякденного життя. Зокрема, пам’ять часто оцінюють із опорою на стандартизовані тести, які були розроблені у певних культурних контекстах та не враховують індивідуальні особливості людей. Інформація про конкретні фактори, що впливають на запам’ятовування, змінила б такі методи оцінки, а також допомогла б ефективніше боротися зі зниженням когнітивних здібностей та деменцією.