Книга з більшою ймовірністю здасться захоплюючою більшою кількістю читачів і матиме більший комерційний успіх, якщо вона насичена яскравими і при цьому різними за настроєм подіями. Найбільш підходящу для бестселера структуру визначили вчені з Канади та США методами комп’ютерної лінгвістики.
Уподобання людей та фактори, які на них впливають, активно вивчаються у сучасній науці. Недавні дослідження показали, що політичні погляди найчастіше змінюються внаслідок взаємодії з людьми з близького оточення, а літературні уподобання успадковуються, так само як зовнішність.
Драматургам вже було відомо, що на враження про театральну п’єсу чи фільм впливають несподівані повороти сюжету — моменти, коли світ героїв «перевертається з ніг на голову» (як у Ромео та Джульєтти, коли вони дізнаються про ворожнечу між своїми сім’ями чи зводять рахунки з життям за крок від щасливої розв’язки). Історії з такими поворотами сприймаються як більш привабливі, тоді як «рівна» розповідь без сюжетних колізій здається безглуздою.
Фахівці з Університету Торонто в Канаді та Північно-Східного університету США вивчили роль сюжетних поворотів машинними методами. За допомогою мовних моделей вони проаналізували, як популярність різноформатних історій серед читачів пов’язана з кількістю поворотів сюжету, а також інтенсивністю та характером цих поворотів (позитивні чи негативні зміни у житті героїв). Результати дослідження опублікував журнал Science Advances.
Автори статті досліджували 3713 фільми, 19 339 телевізійних серіалів, 8663 художні літературні твори та 1133 краудфандингові презентації, метою яких було залучити фінансування до проекту, розповівши його історію. Чим більше розповіді було сюжетних поворотів, тим успішніше виявлявся продукт. Наприклад, такі книги з громадської цифрової бібліотеки «Гутенберг» завантажували більш ніж удвічі частіше, фільми та серіали отримували вищі оцінки на платформі IMDb, а краудфандингові презентації з більшою ймовірністю допомагали їхнім авторам отримати гроші на реалізацію проєкту.
Посилювала успіх серед споживачів контенту та амплітуда сюжетних «вагань» від радості до горя та навпаки. Книги, в яких сусідили події, що максимально розрізняються за тональністю, користувачі «Гутенберга» завантажували на 160% активніше, ніж твори з більш «рівною» розповіддю. Схожу закономірність дослідники виявили у дослідженнях фільмів, телесеріалів та краудфандингових презентацій.
На думку вчених, результати роботи вказують на важливість відчуття «емоційних гойдалок» під час читання книги чи перегляду відеоконтенту. Саме воно, найімовірніше, виникає у відповідь на несподівані повороти сюжету.
