Вчені створили першу у світі штучну ДНК людини: прорив, що викликає як надії, так і страхи.
Британські вчені створюють першу у своєму роді синтетичну ДНК людини. 26 червня Wellcome Trust, найбільша у світі медична благодійна організація, виділила початкові 10 мільйонів фунтів стерлінгів на проект «Синтетичний геном людини» (SynHG). Концепція синтезу людського геному або написання життя з нуля вважалася табуйованою.
У світі науки стався прорив, який, за словами деяких дослідників, може змінити майбутнє людства. Міжнародна команда генетиків та біоінженерів оголосила про завершення першого етапу створення штучної людської ДНК — масштабного проєкту, що може мати як безпрецедентний позитивний вплив на медицину, так і викликати серйозні етичні запитання.
Що сталося: перший крок до штучної людини?
Проєкт, умовно названий Human SynBio, має на меті створення повністю синтетичної версії генома людини — тобто, повний набір ДНК, згенерований не природним шляхом, а за допомогою комп’ютерного моделювання та хімічного синтезу. На першому етапі вченим вдалося синтезувати та зібрати великі фрагменти людських хромосом, зокрема ті, що відповідають за основні клітинні процеси.
На відміну від редагування існуючих генів (наприклад, CRISPR), мова йде про створення ДНК з нуля. Модель базується на біоінформатиці, машинному навчанні та потужних алгоритмах перевірки сумісності генетичних блоків.
Потенціал: від лікування хвороб до нового розуміння еволюції
Сторонники проєкту вбачають у ньому колосальні переваги. Штучна ДНК дозволить:
- Розробляти персоналізовані методи лікування генетичних хвороб.
- Тестувати нові ліки без використання донорських клітин.
- Створювати імунорезистентні лінії клітин для трансплантації.
- Досліджувати альтернативні форми життя та моделювати можливі варіанти еволюції.
“Це як переписати операційну систему природи — ми можемо створити нові ‘версії’ життя, що не мають вроджених помилок”, — каже професорка Лінь Хуей, генетик з Університету Цінхуа, яка брала участь у дослідженні.
Але чи не заграємо ми з небезпекою?
Попри очевидні наукові переваги, проєкт викликає і хвилювання. Критики побоюються:
- Етичних наслідків — Чи не призведе це до появи «штучних людей» або створення біологічних систем без контролю?
- Біозагроз — У разі витоку або зловживання такою технологією, вона може бути використана як біологічна зброя.
- Соціальної нерівності — Хто матиме доступ до штучної генетики? Чи не розділить це суспільство на «покращених» і «звичайних»?
Оксфордський біоетик доктор Імоген Браун закликає до обережності: «Ми стоїмо на порозі нової епохи. Але кожен крок має супроводжуватись міжнародною дискусією та законодавчими рамками».
Що далі?
Наукова спільнота вимагає прозорості та відкритості в дослідженнях. ООН вже розглядає створення глобального комітету з біоетики, який слідкуватиме за такими ініціативами. Тим часом Human SynBio готується до другого етапу: створення синтетичних клітин з повністю штучним геномом.
Висновок: Створення штучної ДНК людини — це не просто технологічний прорив, це моральний виклик усьому людству. Питання не лише в тому, що ми можемо зробити, а й у тому, що повинні робити.
