Понад 165 мільйонів років тому на території сучасного Марокко жив один із найнеймовірніших динозаврів, відомих науці, — Spicomellus afer. Це найдавніший представник анкілозаврів у палеонтологічному літописі, який вразив учених не лише своєю давністю, а й екстремальною бронею. Якщо більшість анкілозаврів мали кісткові пластини, шипи на тілі та характерну «булаву» на хвості, то Spicomellus перевершив усіх: його тіло було вкрито кільцями гігантських шипів, що утворювали справжній «панцирний костюм» навколо шиї та стегон.
Палеонтологи з Лондонського музею природознавства, які брали участь у дослідженні, зізнаються, що ніколи не бачили нічого подібного. Серед знахідок — ребра з приєднаними шипами, складні зрощені структури, сльозоподібні пластини та кісткове кільце з метровими шипами, яке утворювало щось на зразок колючого нашийника. «Це було абсолютно унікальне відкриття, — підкреслила палеонтолог Сюзанна Мейдмент. — Усі ці форми броні не схожі ні на що відоме в анкілозаврів чи інших тварин».
Перший фрагмент Spicomellus виявили ще у 2021 році — це була лише частина ребра з шипами. Тепер, завдяки новим знахідкам у Середньому Атласі, науковці отримали більше матеріалу для опису цього химерного динозавра. І те, що вони побачили, виявилося навіть більш вражаючим, ніж очікувалося.
Особливістю цього виду були не просто великі розміри шипів (деякі досягали 87 сантиметрів і, ймовірно, були ще довшими за життя тварини), а й сама їхня кількість та розташування. Кожне ребро мало три-чотири масивні виступи, а над тазом і навколо шиї розташовувалися кісткові щити зі справжніми «списами». Жодна інша відома тварина, ні сучасна, ні викопна, не демонструє подібної морфології.
На думку вчених, така броня навряд чи мала суто оборонне значення. Надто громіздкі й незручні конструкції могли перешкоджати руху та робити динозавра вразливим перед хижаками. Тому дослідники припускають, що шипи виконували радше демонстративну функцію: допомагали у залицянні, відлякували конкурентів або використовувалися у ритуальних «поєдинках» між самцями. Це явище можна порівняти з рогами оленів чи хвостом павича, які радше слугують прикрасою й індикатором сили, ніж реальним захистом.
Цікаво, що Spicomellus з’явився на ранніх етапах еволюції анкілозаврів, а його нащадки у крейдяному періоді вже мали менш вигадливу, але більш практичну броню. Ймовірно, поява нових хижаків, зокрема гігантських тероподів, зробила «надмірну» колючість невигідною, і природний відбір віддав перевагу більш компактним захисним пластинам.
Разом із тим, вчені не відкидають можливості, що існували й інші «гіпершипасті» анкілозаври, яких ще не знайшли. Якщо такі скам’янілості з’являться, вони допоможуть краще зрозуміти еволюційний шлях цієї дивовижної групи динозаврів.
Сьогодні Spicomellus afer вважається унікальним феноменом серед усіх відомих хребетних. Його рештки зберігаються під особливим контролем, адже у регіоні поширене нелегальне вивезення викопних кісток. Команда дослідників планує продовжити пошуки у горах Марокко, сподіваючись знайти повніший скелет цього «живого танка», а особливо його череп.
Відкриття опубліковане у журналі Nature і вже отримало статус одного з найбільш вражаючих палеонтологічних результатів останніх років, адже воно демонструє, наскільки дивовижною й різноманітною могла бути еволюція динозаврів.
