Вчені SLAC створили гідрид золота в екстремальних лабораторних умовах. Робота проливає світло на щільний водень та процеси термоядерного синтезу.
Випадково та вперше міжнародній команді дослідників під керівництвом вчених з Національної прискорювальної лабораторії SLAC Міністерства енергетики США вдалося створити твердий бінарний гідрид золота — сполуку, що складається виключно з атомів золота та водню.
Наукові відкриття нерідко трапляються тоді, коли на це найменше чекаєш. Саме так сталося з групою хіміків, які, працюючи над рутинними експериментами, несподівано отримали абсолютно нову сполуку золота. Дослідження вже називають унікальним, адже мова йде про матеріал, якого до цього часу не існувало ні в природі, ні в лабораторії.
Золото відоме людству тисячоліттями як благородний метал із винятковою стійкістю до корозії та окислення. Проте на рівні хімічних сполук воно залишається надзвичайно складним елементом. Більшість його відомих форм мають суворо визначені властивості, і будь-які відхилення від стандартних структур вважаються малоймовірними. Саме тому випадковий синтез нового з’єднання викликав неабияке здивування у наукової спільноти.
Попередній аналіз показав, що отримана сполука відрізняється незвичною електронною конфігурацією, що надає їй унікальних оптичних і каталізаторних властивостей. Це відкриває можливості для створення нових матеріалів у нанотехнологіях, електроніці та навіть медицині. Дослідники вже припускають, що ця форма золота може знайти застосування в енергоефективних процесах або стати основою для інноваційних сенсорів.
Нині команда вчених працює над детальним вивченням структури нової сполуки за допомогою спектроскопії та кристалографії. Паралельно ведуться експерименти з відтворення цього випадкового результату в контрольованих умовах, адже лише відтворюваність гарантує справжню цінність відкриття.
Цей випадок вкотре нагадує, що наука рухається вперед не лише завдяки планомірним дослідженням, а й завдяки несподіваним знахідкам. Нова сполука золота може стати не просто науковою цікавинкою, а основою для проривних технологій найближчого майбутнього.