В Іспанії знайшли стародавні знаряддя праці, виготовлені з китових кісток, вік яких датується 20 000 років. Дослідження виявляє як раннє використання людиною морських ресурсів, так і зміни в харчовій поведінці китів.
Згідно з дослідженням, проведеним дослідниками з Інституту екологічних наук і технологій Автономного університету Барселони (ICTA-UAB), Французького національного центру наукових досліджень (CNRS) та Університету Британської Колумбії, люди виготовляли знаряддя праці з китових кісток ще 20 000 років тому. Це відкриття розширює наше розуміння того, як ранні люди використовували останки китів, і дає важливе уявлення про морські екосистеми того періоду.
Проблеми вивчення стародавнього прибережного життя
Кити, найбільші тварини на Землі, забезпечували ранні прибережні громади життєво важливими ресурсами, такими як їжа, нафта та кістки. Через це вважається, що вони були важливими для виживання багатьох людських груп, що жили поблизу моря. Однак розкрити історію взаємодії людини та китів складно, оскільки прибережні археологічні пам’ятки є крихкими та часто втрачаються через підвищення рівня моря, що робить збереження ранніх доказів особливо складним.
У дослідженні, очолюваному Жаном-Марком Петійоном з CNRS та Крістою Макграт з ICTA-UAB, результати якого були опубліковані в Nature Communications , було розглянуто 83 кістяні знаряддя праці, знайдені на археологічних пам’ятках навколо Біскайської затоки в Іспанії, а також 90 додаткових фрагментів кісток з печери Санта-Каталіна в тому ж регіоні. Дослідники використовували мас-спектрометрію та радіовуглецеве датування, щоб визначити вид та вік кісток.
Визначення видів китів за допомогою аналізу кісток
«Наше дослідження показує, що кістки походять щонайменше від п’яти видів великих китів, найдавніші з яких датуються приблизно 19 000–20 000 років тому. Вони є одними з найдавніших відомих доказів того, що люди використовували останки китів як знаряддя праці», — каже Жан-Марк Петійон, старший автор дослідження.
За словами Крісти Макграт, провідного автора статті, «ZooMS — це потужний метод дослідження різноманітності морських ссавців у минулому, особливо коли в кісткових останках та предметах відсутні діагностичні морфометричні елементи, що часто трапляється з кістковими артефактами. Нам вдалося ідентифікувати такі види, як кашалоти, фінвали, сині кити, які досі присутні в Біскайській затоці, а також сірих китів, вид, який зараз переважно мешкає в північній частині Тихого океану та Північному Льодовитому океані».

Крім того, хімічні дані, отримані з кісток, свідчать про те, що харчові звички цих стародавніх китів дещо відрізнялися від звичок їхніх сучасних аналогів, що вказує на потенційні зміни в поведінці або морському середовищі. Загалом, це відкриття не лише покращує наше розуміння раннього використання людиною останків китів, але й проливає світло на роль, яку кити відігравали в минулих екосистемах.