Археологи, які працюють у затоці Неаполя, зробили відкриття, що може стати сенсацією у світі історії: вперше знайдено фізичні докази існування лазні, яка, ймовірно, належала знаменитому римському оратору та політику Цицерону. Знахідку виявили приблизно на триметровій глибині серед затоплених руїн Байї — курортного міста, яке у давнину славилося пишними святами та розкішними віллами римської знаті.
Довгий час історичні джерела вказували на те, що Цицерон мав тут приватну резиденцію, однак жодних матеріальних підтверджень цьому не існувало. Тепер же дослідники натрапили на добре збережений римський термальний комплекс, який вражає як своїм технічним рівнем, так і художнім оздобленням. Лазня мала мозаїчну підлогу, що й досі утримується на оригінальних опорах, а також систему підігріву suspensurae.
Інженерна конструкція дозволяла циркуляції гарячого повітря крізь підлогу та стіни, створюючи ефект античної сауни. Такий рівень розкоші та технологій був доступний лише особам найвищого соціального статусу, що робить версію про приналежність споруди Цицерону особливо привабливою.
Байя, яка нині відома як підводний археологічний парк, у давнину була одним із найексклюзивніших місць Римської імперії. Тут відпочивали Юлій Цезар, імператори Нерон і Август, а римський поет Секст Проперцій називав місто «водовертом розкоші» та «гаванню пороку». За часів Нерона тут навіть існував імператорський палац, а саме місто стало символом розгулу й гедонізму античної аристократії. У XVI–XVIII століттях значна його частина пішла під воду через тектонічні процеси, перетворившись на унікальний музей під відкритим морем.
Археологи зазначають, що наразі вони дослідили лише сауну, але вірогідно, що комплекс був частиною великої вілли. Якщо підтвердиться, що вона належала саме Цицерону, це стане одним із найважливіших відкриттів в історії античної архітектури та приватного життя римських політиків. Восени дослідники планують розпочати масштабні реставраційні роботи, аби детальніше вивчити комплекс та з’ясувати його справжнє походження.
Знахідка вкотре доводить, що морські глибини приховують унікальні свідчення минулого. Кожен новий об’єкт, піднятий із дна затопленої Байї, відкриває перед археологами не лише технічну досконалість римлян, а й відтінки життя тих, хто творив історію. У випадку Цицерона — одного з найвпливовіших мислителів античності — ці залишки нагадують, що навіть великі оратори знаходили час для відпочинку у вишуканій розкоші.
