Пластик не завжди може плавати там, де ми його очікуємо. Поверхня океану може здаватися чистою в деяких місцях, але глибоко під хвилями розгортається інша історія.
У південно-східній частині Середземномор’я глибоке морське дно перетворюється на величезне сховище пластикової упаковки, особливо пакетів. Нове дослідження показує, як ці відходи опиняються на тисячах футів під поверхнею, і відповідь не така проста, як сміття, яке просто «тоне».
Нещодавні дослідження виявили у глибинах Середземного моря величезні скупчення пластикових відходів, які десятиліттями залишалися непоміченими. За допомогою підводних апаратів та геологічного картування науковці змогли простежити, як океанічні течії переносять легкі фрагменти пластику на великі відстані та зосереджують їх у специфічних зниженнях морського дна. Ці місця перетворилися на справжні пастки для відходів, де з часом накопичилися тисячі тонн сміття.
На відміну від поверхневих пластикових плям, які можна виявити супутниковими спостереженнями, ці глибоководні скупчення залишаються прихованими від очей і не піддаються природному руйнуванню через низькі температури та відсутність сонячного світла. Частинки пластику не лише засмічують осад, а й потрапляють у харчові ланцюги морських організмів, що загрожує біорізноманіттю та стабільності екосистем.
Дослідники попереджають, що подібні «пластикові кладовища» можуть існувати і в інших частинах світового океану, однак саме Середземне море є особливо вразливим через інтенсивне судноплавство, високу щільність населення узбереж і обмежений водообмін з Атлантикою. Накопичення відходів у глибинних западинах може зростати роками, створюючи екологічну загрозу, масштаби якої людство ще не усвідомлює.
Вчені закликають терміново розробити міжнародні програми моніторингу та очищення морських глибин, а також суттєво скоротити використання одноразового пластику на суші. Без рішучих дій приховані підводні звалища можуть стати новою екологічною катастрофою, що вплине не лише на морські екосистеми, а й на здоров’я людей.
