Дослідники виявили в зразку астероїдної породи мінерал, якого раніше ніколи не знаходили на Землі. Це відкриття не лише розширює уявлення про хімічне різноманіття космосу, але й може пролити світло на процеси формування планетарних тіл у Сонячній системі.
Фрагмент метеорита, що впав на Землю кілька років тому, був ретельно вивчений за допомогою електронної мікроскопії та рентгенівської дифракції. Саме ці методи дозволили визначити унікальну кристалічну решітку та хімічний склад мінералу, який не зустрічається серед земних аналогів. Його структура вказує на те, що він сформувався за умов надвисоких температур і тиску, які виникають лише під час космічних зіткнень чи в надрах астероїдів.
Астероїд Рюґу – це відлуння глибокого, далекого минулого. Дві крихітні частинки породи, доставлені на Землю у 2020 році відомою місією H ayabusa2, містять мінерали, давніші за будь-які знайдені на нашій планеті.

Одна крупинка походить з поверхні астероїда, інша — зсередини. Обидві є неймовірними архівами нашої ранньої Сонячної системи та хімічних реакцій, що призвели до її формування. Рентгенівський аналіз двох зерен був опублікований у 2024 році та нещодавно детально розглянутий у прес-релізі Брукхейвенської національної лабораторії Міністерства енергетики США.
Науковці наголошують, що подібні відкриття є надзвичайно важливими для планетології. Вони дають можливість побачити, які хімічні реакції відбуваються у космосі та як вони відрізняються від процесів на нашій планеті. Новий мінерал може стати ключем до розуміння того, як у ранньому Сонячному системному диску утворювалися планети та які матеріали були доступні для цього процесу.
Факт існування такого мінералу підтверджує, що космос здатний створювати речовини, яких на Землі просто не могло виникнути через інші умови геологічної еволюції. Його детальне вивчення допоможе зрозуміти не лише історію конкретного астероїда, а й ширші закономірності будови небесних тіл.
Таким чином, невеликий фрагмент космічного каменя став джерелом відкриття, яке змінює наше уявлення про мінералогічне різноманіття Всесвіту. Він доводить, що навіть найменші уламки астероїдів можуть приховувати матеріали, яких Земля ніколи не знала.