Міжнародна група астрономів зробила відкриття, яке змінює наше розуміння еволюції астероїдів та історії води у Сонячній системі. Нові дані свідчать, що на одному з астероїдів рідка вода існувала набагато пізніше, ніж припускали попередні моделі. Це відкриття ставить під сумнів усталені уявлення про термічну та геологічну активність малих небесних тіл.
Астероїди традиційно вважалися холодними і «мертвими» уламками з початкових етапів формування Сонячної системи. Вважалося, що будь-яка рідка вода на їх поверхні чи всередині мала зникнути мільярди років тому. Проте аналіз зразків мінералів та їх кристалічних структур показав ознаки взаємодії з рідкою водою у відносно недавньому геологічному минулому.
Дослідники пояснюють це явище внутрішнім нагріванням астероїда, яке могло відбуватися через радіоактивний розпад елементів чи зіткнення з іншими небесними тілами. У результаті відбувалося локальне плавлення льоду, що утворював тимчасові резервуари рідкої води. Це означає, що навіть малі небесні тіла можуть підтримувати умови, наближені до гідротермальних процесів, які на Землі відіграли ключову роль у виникненні життя.
Важливість цього відкриття виходить далеко за межі вивчення окремого астероїда. Воно ставить питання про те, чи могли подібні процеси бути поширеними у ранній Сонячній системі. Якщо так, то астероїди могли не лише переносити воду на молоді планети, але й створювати умови для складних хімічних реакцій, що передували виникненню органічних молекул.
Фахівці вважають, що подальші місії з повернення зразків астероїдів, такі як японська Hayabusa2 чи американська OSIRIS-REx, допоможуть розкрити детальнішу картину. Кожне нове дослідження наближає нас до відповіді на одне з найважливіших питань науки: яким чином вода, а можливо й життя, поширилися у Сонячній системі.
