Гігантський айсберг дрейфує від берегів Антарктиди: ще один сигнал зміни клімату
Гігантський айсберг відколовся від крижаних околиць Антарктиди, і експерти попереджають, що цей масивний уламок є ще одним свідченням змін клімату. З підвищенням температури такі мігруючі крижані острови утворюються все частіше. Вчені ставлять питання, наскільки великими можуть стати ці уламки та як вони вплинуть на життя в океані. Доктор Петер Бейл з Утрехтського університету очолює команду, яка досліджує маршрути айсбергів, щоб зрозуміти, як ці льодові релікти минулого можуть вплинути на наше майбутнє.
Чому айсберги Антарктиди відколюються
Айсберги — це не просто крижані брили. Вони утворюються, коли великі частини льодовиків відламуються від основної маси льоду і дрейфують у відкритій воді. Метеорологічні зміни можуть прискорити цей процес, створюючи величезні крижані структури, які можуть простягатися на кілька кілометрів. Під час тепліших періодів у далекому минулому Землі ці крижані велетні також відривалися від полюсів і дрейфували далеко за межі полярного кола.
Відсутня ланка з минулого
Під час пізнього еоцену Земля була теплішою, ніж сьогодні. Вчені вважають, що деякі райони поблизу сучасного моря Ведделла вже тоді утворювали айсберги, які могли долати великі відстані. Докази цих подорожей з’явилися, коли поблизу Південних Оркнейських островів виявили давні уламки гірських порід, занесені льодом (IRD). Це породи, які айсберги переносять на собі, а потім залишають на океанському дні після танення.
Нові відкриття про виживання айсбергів
Магістрант Марк Елбертсен використав комп’ютерне моделювання для аналізу того, як айсберги могли виживати у тепліші періоди. Він виявив, що деякі ділянки моря Ведделла залишалися достатньо холодними, щоб айсберги середнього розміру не розтанули повністю і змогли досягти далеких регіонів.
«Високі швидкості танення під час теплого клімату еоцену вимагали мінімальної початкової маси айсберга на рівні 100 мільйонів тонн«, — пише Елбертсен і його колеги.
Досягнувши цього порогу, айсберги могли подорожувати через тепліші води й залишати сліди свого існування у таких місцях, як Південні Оркнейські острови.
Сучасні відколювання айсбергів
Тепер вчені задаються питанням: чи повторюється цей процес знову, але з іншої причини? Сьогодні антропогенне потепління загрожує змінити баланс між накопиченням льоду та його таненням в Антарктиді ще швидше. Зі збільшенням кількості подібних подій Південний океан може зіткнутися з великим припливом прісної води, що вплине на глибинну циркуляцію океану. Експерти також попереджають, що такий потік води може змінити процеси поглинання вуглецю океаном, що ще більше прискорить глобальні кліматичні зміни.
Айсберги та океанічні течії
Океанічні течії відіграють ключову роль у перенесенні тепла, поживних речовин та кисню по всій планеті. Якщо вони послабляться або змінять свій маршрут, це може порушити морські екосистеми, впливаючи як на дику природу, так і на людські спільноти. Дослідники намагаються з’ясувати, як ці величезні крижані маси можуть не лише формувати сучасний клімат, але й передбачати майбутні зміни.
Вплив айсбергів на дику природу Антарктиди
Види, такі як пінгвіни, тюлені та кити, залежать від стабільних умов у Південному океані. Великі айсберги можуть як руйнувати, так і покращувати їхні кормові угіддя, залежно від того, де вони осідають або розпадаються. Наприклад, айсберг, що сів на мілину, може збовтувати осад і піднімати поживні речовини, що сприятиме зростанню планктону і збільшенню популяцій риби. Деякі вчені вважають, що дрейфуючі айсберги можуть бути як загрозою, так і порятунком для морських екосистем, які потерпають від потепління вод.
Напрями майбутніх досліджень
Сучасні кліматичні моделі прогнозують, що події масштабного відколювання льоду в Антарктиді посиляться, якщо потепління продовжиться. Ці дослідження є частиною ширших глобальних моделей, які намагаються передбачити підвищення рівня моря та можливі порушення океанічної циркуляції. Геологічні записи допомагають зрозуміти, як ці процеси розгорталися у минулому, що дозволяє вченим прогнозувати потенційні загрози у майбутньому.
Айсберги та хімія океану
Вивчення айсбергів у різні періоди історії Землі показує, наскільки важливо розуміти їхній вплив на хімічний склад океану, морські екосистеми та глобальні течії. Супутниковий моніторинг дозволяє відстежувати айсберги на величезних відстанях у Південному океані. Це допомагає як вченим, так і морякам уникати зіткнень та планувати безпечні маршрути.
Туризм у полярних регіонах
Полярний туризм зростає, і круїзні лайнери тепер підходять ближче до антарктичних узбереж. Це відкриває нові можливості для досліджень, але також піднімає питання безпеки в цих віддалених регіонах і ризику завдання шкоди тендітним екосистемам.
Як управляти ризиками, пов’язаними з айсбергами
Експерти вважають, що міжнародне співробітництво має вирішальне значення для запобігання небезпекам, пов’язаним з айсбергами. Обмін даними та координація наукових досліджень дозволять країнам заздалегідь реагувати на зміни маршрутів цих крижаних гігантів і мінімізувати ризики. Дослідження давніх айсбергів може дати відповіді на те, що нас чекає у майбутньому. Визначення можливих сценаріїв дозволить краще підготуватися до змін клімату та захистити прибережні спільноти.
Дослідження опубліковано у журналі Climate of the Past.
