Тепер ми можемо почути, як один із найбільших та найдавніших живих організмів на Землі шепоче, тремтячи мільйонами листків, що відлунюють крізь його коріння. Ліс, утворений з одного дерева під назвою Пандо (у перекладі з латини — «Я поширююся»), має 47 000 стовбурів (усі з однаковим ДНК), що проростають із єдиної кореневої системи на площі понад 40 гектарів у штаті Юта, США.
Ця самотня чоловіча осика тремтлива (Populus tremuloides) поступово виросла у гігантський організм масою 6 000 метричних тонн, що робить його найбільшим живим організмом на Землі за масою. Після, ймовірно, 12 000 років життя на планеті, ця гігантська рослина, чий стовбуроподібний покрив здіймається до 24 метрів у висоту, безумовно має чим поділитися. І нещодавні записи дозволяють нам «почути» її, як ніколи раніше.
Ви можете прослухати запис на сайті Ecosystem Sound.
«Отримані результати — інтригуючі», — сказав Ленс Одітт, засновник організації Friends of Pando, коли проєкт було представлено у 2023 році. «Хоча все почалося як мистецтво, ми бачимо величезний потенціал у науці. Вітер, перетворений у вібрацію (звук) і переданий через кореневу систему, може показати внутрішню роботу гідравлічної системи Пандо — без руйнування».
Звуковий художник Джефф Райс експериментально розмістив гідрофон у порожнині біля основи гілки й протягнув його до коренів, не очікуючи почути щось особливе.
«Гідрофонам не обов’язково потрібна вода для роботи», — пояснив Райс. — «Вони можуть вловлювати вібрації з поверхонь, таких як коріння, і щойно я вдягнув навушники — був миттєво здивований. Щось відбувалося. Було чутно слабкий звук».
Під час грози звук посилився — пристрій зафіксував моторошне низьке гудіння.
«Я думаю, що ви чуєте звук мільйонів листків у лісі, які вібрують, передаючи цю вібрацію через гілки вниз у землю», — сказав Райс на 184-ій зустрічі Американського акустичного товариства.
Гідрофон також уловив удари від постукування по гілці за 27 метрів, хоча цей звук не був чутний у повітрі. Це підтверджує гіпотезу про взаємозв’язок кореневої системи Пандо — хоча для підтвердження потрібно провести формалізований експеримент, щоб виключити передачу звуку через ґрунт.
Такі спільні кореневі системи — звичайне явище для колоніальних осик, але розміри та вік Пандо роблять його унікальним. Осика може розмножуватися насінням, але це трапляється рідко, адже великі популяції зазвичай одного статі — це клони однієї рослини. Організація Friends of Pando запросила Райса як художника-резидента, щоб краще зрозуміти цю дивну й величну істоту. Одітт сподівається використати звук для картографування переплетених коренів Пандо.
«Звуки красиві й цікаві, але з практичного боку природні звуки можна використовувати для моніторингу здоров’я екосистеми», — сказав Райс.
«Вони є записом місцевого біорізноманіття і слугують базовим рівнем для оцінки змін навколишнього середовища».
Райс також записав звуки листя, кори й навколишньої екосистеми.
«Friends of Pando планують використати зібрані дані як основу для подальших досліджень руху води, взаємозв’язків між гілками, колоній комах і глибини коренів — про все це ми поки що знаємо дуже мало», — зазначив Одітт.
На жаль, цей величний організм поступово зникає, що викликає занепокоєння серед дослідників — дні Пандо й життя всього лісу, що залежить від нього, можуть бути пораховані. Людська діяльність, зокрема вирубка лісів та знищення хижаків, які регулюють кількість травоїдних, підриває життєздатність цього давнього створіння.
І тим більше варто прислухатися до «Тремтливого гіганта», поки він ще здатен поділитися своїми таємницями.
