Модифікована печінка свині, пересаджена людині, працювала нормально протягом усього дослідження без ознак відторгнення. Протягом 10 днів печінка виконувала свої основні метаболічні функції у пацієнта, який був у стані смерті мозку, згідно з даними команди лікарів під керівництвом Кай-Шан Тао, Чжао-Сю Яна, Сюан Чжана та Хонг-Тао Чжана з Четвертого військово-медичного університету Китаю.
Це перший випадок трансплантації печінки свині, описаний у рецензованому науковому виданні, що дає надію пацієнтам із термінальною стадією захворювання печінки, для яких пересадка часто є єдиним варіантом лікування.
«Це перший у світі випадок пересадки генетично модифікованої печінки свині людині в стані смерті мозку,» — зазначає нефролог Рафаель Матеcанс із Національної організації трансплантації Іспанії, який не брав участі у дослідженні.
«Це важливий експеримент, який відкриває новий шлях у трансплантації органів. Раніше в подібних дослідженнях зосереджувалися на життєво важливих органах, таких як серце, або на нирках, які не є критично необхідними для негайного виживання. Тепер ми бачимо можливість тимчасової заміни хворої печінки до моменту отримання донорського органа для остаточної пересадки.»
Пересаджена печінка свині успішно функціонувала у людському організмі
Нестача донорських органів залишається серйозною проблемою для пацієнтів, які потребують пересадки. Одним із можливих рішень є ксенотрансплантація — використання органів від генетично модифікованих тварин як тимчасового «містка» до отримання сумісного людського органа.
Попередні клінічні випробування цього методу показували перспективні результати. У 2023 році печінку генетично модифікованої свині на три дні під’єднали зовнішньо до організму пацієнта в стані смерті мозку. А експерименти з пересадкою модифікованих нирок свиней зайшли ще далі — кілька незалежних команд науковців повідомили про нормальне функціонування пересаджених органів у мозково мертвих пацієнтів.
Однак функції печінки є складнішими, ніж функції нирок, що робить її трансплантацію набагато складнішою. Деякі вчені навіть вважали це неможливим, оскільки білки, жири та глюкоза, які виробляє печінка свині, можуть викликати сильну імунну відповідь у людини, яку важко контролювати. Тепер команда Тао успішно пересадила печінку, взяту у генетично модифікованої свині, пацієнту у стані смерті мозку.
Пересаджена печінка свині успішно функціонувала у людському організмі
У донорську свиню внесли шість генетичних модифікацій, спрямованих на мінімізацію імунного відторгнення. Зокрема, були видалені гени, що викликають гіперакутивне відторгнення, та введені людські гени, які підвищують сумісність органа з організмом людини. При трансплантації лікарі застосували так званий допоміжний метод пересадки — печінка пацієнта не була видалена, натомість свиняча печінка була розміщена в іншій частині черевної порожнини, підключена до кровообігу та ретельно моніторилася.
Дослідження завершилося через 10 днів на вимогу сім’ї пацієнта, однак протягом усього часу пересаджений орган залишався функціональним.
Імунна система пацієнта не відкинула орган завдяки ретельно підібраній імуносупресивній терапії, що пригнічувала активність Т- і В-клітин. Кровообіг у трансплантованій печінці підтримувався на оптимальному рівні, а сам орган виробляв жовч і свинячий альбумін, як це й повинна робити нормальна печінка.
Пересаджена печінка свині успішно функціонувала у людському організмі
Оскільки у пацієнта залишалася власна функціонуюча печінка, поки що неможливо точно визначити, чи могла б свиняча печінка повністю замінити людську у разі печінкової недостатності — це питання для подальших досліджень. Однак отримані результати демонструють, що генетичні модифікації запобігають гіперакутивному відторгненню органа та низькому рівню тромбоцитів, який зазвичай спостерігається при ксенотрансплантаціях. Це означає, що метод є перспективним і потребує подальшого вивчення.
«Це дослідження є важливим етапом в історії ксенотрансплантації печінки, оскільки вперше описує пересадку генетично модифікованої печінки свині людині (в даному випадку пацієнту у стані смерті мозку),» — зазначає нейропатолог Іван Фернандес Вега з Університету Ов’єдо, який не брав участі в дослідженні.
«Якість роботи дуже висока як з погляду наукової строгості, так і за рівнем клінічної, імунологічної, гістологічної та гемодинамічної оцінки процедури.»
Попереду ще багато досліджень. Було оцінено лише два основних маркери функціонування печінки — вироблення жовчі та альбуміну. Крім того, дослідження включало лише одного пацієнта, що поки не дозволяє поширювати результати на ширшу групу людей.
Попри це, дослідження є ще одним перспективним кроком у розробці нових методів лікування печінкової недостатності. Це може стати рятівним рішенням для пацієнтів, які потребують трансплантації печінки і не мають інших варіантів лікування, поки вони чекають на людський донорський орган. Дослідження опубліковане в журналі Nature.
