Вулкан Іліамна на Алясці знову нагадав про себе серією сейсмічних поштовхів, зафіксованих 15 червня 2025 року. Хоча такі події часто асоціюються з виверженнями, цього разу фахівці заспокоюють: ознак магматичної активності немає, а джерелом тремтіння, ймовірно, стали масштабні зсуви льоду та каменю. Іліамна залишається сплячим вулканом, останнє виверження якого відбулося ще у 1867 році.
Вулкан височіє на понад 3000 метрів над рівнем моря, домінуючи над Кукською затокою. Його вкриті льодовиками схили, розташовані за 210 кілометрів на південний захід від Анкориджа, формувалися століттями під впливом тектонічних підняттів, вулканічних процесів і активної роботи льодовиків. Ці льодовики вирізали глибокі U-подібні долини, які тягнуться до узбережжя, створюючи різкий контраст між засніженими вершинами та зеленими прибережними рівнинами. Поруч із вершиною розташована затока Чинітна — популярне місце для спостереження за бурими ведмедями.
Супутниковий знімок Іліамни, зроблений 10 червня 2025 року апаратом Landsat 8, зафіксував спокійну картину, однак уже через кілька днів сейсмографи показали інше. О 4:30 ранку 15 червня активність різко зросла, досягнувши майже безперервного рівня. Ближче до полудня вона знизилася до одного поштовху на хвилину, а до 14:30 повернулася до фону. За даними Аляскинської обсерваторії вулканів, ці коливання мали характер, типовий для зсувів, що виникають через взаємодію льоду та гірських порід на крутих схилах.
Поєднання льодовикового покриву, тепла від вулканічного ядра та ослаблених гірських масивів створює на Іліамні ідеальні умови для потужних зсувів і лавин. Хоча вулкан розташований далеко від населених пунктів, подібні явища в гірських районах із щільним заселенням могли б становити серйозну загрозу.
Вчені відзначають, що зміна клімату відіграє важливу роль у подібних процесах. Підвищення температури прискорює танення льодовиків Аляски, зменшуючи їхню товщину та стабілізуючий вплив на схили. Коли лід втрачає свою опорну функцію, зростає ймовірність обвалів, а талі води можуть додатково зволожувати та послаблювати гірські породи. Танення вічної мерзлоти та скорочення маси льодовиків здатні змінювати частоту і силу нееруптивних сейсмічних подій.
Іліамна, як і інші вкриті льодовиками вулкани, є своєрідним маркером кліматичних змін. Спостереження за його поведінкою допомагають науковцям краще зрозуміти, як крихка рівновага між льодом, каменем і теплом реагує на глобальне потепління. І хоча цей гігант поки що мовчить у вулканічному сенсі, його гул, спричинений рухом льоду та каменю, є нагадуванням про великі зміни, що відбуваються у високогірних і полярних регіонах планети.
