Міста часто здаються складними місцями для дикої природи. Шум, рух транспорту та бетонні поверхні залишають мало місця для природи. Однак деякі тварини не лише виживають, а й розвивають дивовижні риси. Нещодавнє дослідження показує, як звичайні стінні ящірки (Podarcis muralis) процвітають у міських ландшафтах.
Сучасні міста впливають не лише на людину, а й на поведінку тварин. Нове дослідження показало, що ящірки, які мешкають у міських умовах, стають значно товариськішими та менш агресивними у порівнянні зі своїми «сільськими» родичами. Науковці з’ясували, що щільна забудова, часті контакти з людьми та інтенсивна взаємодія з іншими тваринами формують у цих плазунів нові соціальні навички.
У природних умовах ящірки зазвичай територіальні та схильні уникати один одного. Проте в місті вони змушені жити на менших просторах, де немає можливості уникати зустрічей. Таке середовище підштовхує їх до розвитку більш толерантної поведінки. У результаті тварини швидше звикають до присутності сусідів, стають сміливішими і навіть проявляють певну цікавість до інших особин.
Науковці підкреслюють, що урбанізація створює унікальні умови для еволюції. Зміни у поведінці ящірок є прикладом того, як тварини можуть адаптуватися до нових середовищ. Водночас дослідники застерігають, що така соціалізація має і зворотний бік: підвищений рівень контактів може збільшувати ризик передачі паразитів і хвороб.
Відкриття демонструє, що навіть дрібні плазуни здатні змінювати свої звички під впливом міського життя. Це додає нового розуміння до вивчення того, як природа реагує на швидку урбанізацію, і допомагає передбачити, які адаптації можуть виникати у майбутньому.
Дослідження також співпрацює з Центром спільних досліджень NC³ (Вибір ніші, Відповідність ніші, Конструювання ніші). Консорціум досліджує, як тварини створюють ніші та адаптуються до них у відповідь на тиск навколишнього середовища.
Історія стінної ящірки ілюструє, як життя продовжує існувати, навіть попри невдачі сталі, скла та бетону.
Досліджуючи їхню поведінку, вчені отримують уявлення про ширшу загадку виживання в ландшафтах, сформованих людиною. Зрештою, це дослідження показує, що межа між природним і штучним світами не є жорсткою, а живою, сповненою адаптації та можливостей.
У проєкті брали участь науковці з кількох установ, зокрема з Білефельдського університету, Загребського університету та Коледжу Гельветікум у Цюриху. Міжнародна співпраця підкреслює, як поведінкова гнучкість може забезпечити виживання в умовах постійно мінливих умов. Дослідження опубліковане в журналі Biology Letters.