У центральній частині Іспанії археологи знайшли камінь, що формою нагадує людське обличчя. Примітний він тим, що на ньому прямо по центру нанесено червону крапку. Вчені витратили три роки, щоб виключити випадковість і знайти вагомі докази на підтримку своєї гіпотези: понад 40 тисяч років тому червону точку навмисно поставив неандерталець, а отже, це найдавніше свідчення відбитка пальця представника роду Homo. Крім того, автори нового дослідження вважають, що сама знахідка може бути незаперечним доказом наявності абстрактного мислення у неандертальців.
Вже не одне десятиліття в науковій спільноті точаться суперечки: чи мали неандертальці (Homo neanderthalensis) — представники роду людей (Homo) — абстрактне мислення, виражене через мистецтво. Довгий час експерти вважали, що це прерогатива лише Homo sapiens. Інші види Homo не мали такої «суперздатності». Найчастіше неандертальці сприймалися вченими як люди, які позбавлені творчого початку.
Проте знахідки останніх похитнули цю гіпотезу. 2018 року в печері Куева-де-Ардалес на півдні Іспанії археологи виявили наскельні малюнки віком не менше 64 тисяч років. Через три роки в печері Айнхорнхеле біля підніжжя гір Гарц у Німеччині дослідники знайшли фалангу гігантського оленя з майстерним гравіюванням. Вік знахідки 51 тисяча років. Оскільки на той час Homo sapiens ще не заселили Центральну Європу, з’явилася версія, що це справа рук неандертальців.
Але проблема з такого роду знахідками в тому, що з приводу них немає наукового консенсусу — чи можна їх вважати мистецтвом, чи це прояви побутової діяльності. У 2022 році команда іспанських археологів під керівництвом Давида Альвареса Алонсо (David Alvarez Alonso) з Мадридського університету Комплутенсе проводила розкопки на півдні країни в печері Сан-Ласаро. Серед каменів дослідники помітили овальний камінь довжиною 20 сантиметрів. Він виділявся серед усіх інших, оскільки формою нагадував людське обличчя з поглибленнями дома рота й очей. Поряд із каменем фахівці знайшли знаряддя, типові для неандертальців.
Увагу вчених привернула червона точка на камені, яка імітувала носа. Алонсо та його колеги звернулися за допомогою до експертів-криміналістів із місцевої поліції, щоб вони допомогли пролити світло на її походження. Аналіз показав, що червону крапку на поверхню каменю нанесли пальцем, попередньо вмочивши в охру — природний пігмент, що складається з гідрату окису заліза з домішкою глини. Цікаво, що охру археологи не знайшли ні в самій печері, ні в її околицях. Отже, уклали вчені, її принесли із собою з іншого місця. З’ясувалося, що відбиток належав дорослому неандертальцю, який жив 43 тисяч років тому. Таким чином, це найдавніший повний відбиток людського пальця, виявлений на сьогодні.
Чи навмисно неандерталець залишив свій відбиток? Алонсо разом із командою ретельно вивчили камінь і виключили його побутове використання. На камені немає слідів ударів чи скоблення.
«Якби точка з’явилася випадково, вона була б в іншому місці, а не прямо по центру уявної особи. Ми вважаємо, що її нанесли навмисно, щоб позначити носа», — пояснив Алонсо.
Ще одне важливе питання – навіщо представник роду Homo завдав цієї точки. Вчені припускають, що неандерталець розглянув у камені обличчя через ефект парейдолії — психологічного феномена, у якому мозок схильний бачити обличчя у випадкових неживих об’єктах чи візерунках. На думку Алонсо, неандерталець натрапив на камінь, обриси та поглиблення якого привернули його увагу. Ймовірно, схожість з витягнутим обличчям змусила неандертальця взяти камінь у руки, вивчити і, зрештою, вмочити один із пальців у охру і притиснути до того місця, де мав бути ніс. Іншими словами, неандерталець наповнив цей камінь змістом, намагаючись його одушевити: це одна з ознак творчості.
Згідно з висновками іспанських археологів, їх знахідка — підтвердження того, що Homo neanderthalensis і Homo sapiens мали схожі когнітивні здібності. Неандертальці не тільки полювали і виживали, але й з великою ймовірністю бачили навколо себе не просто корисні речі, а щось більше. Алонсо та його колеги вважають, що неандертальці, які вимерли майже 40 000 років тому, були здатні до художньої та символічної творчості, а отже, сучасні люди не перші, хто використовував мистецтво як засіб самовираження. Наукова робота опублікована в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.
