• 128 •
Для багатьох українців фіналізація із забороною діяльності УПЦ Московського патріархату є гарною новиною. Але ця ситуація набагато глибша і цікавіша
Заборона діяльності УПЦ МП – це кінець радянського проєкту вселенської церкви, яку створив Сталін, та трансформація її у звичайну невелику церкву без претензій на глобальність та більше нездатну на вселенське охоплення. Ні для кого не є секретом, що в СРСР більшість служителів церкви були агентами КДБ. Ситуація не сильно змінилася й сьогодні, коли Кремль та ФСБ використовують священиків УПЦ МП на користь Росії на фінансовій та ідеологічній основі. Відразу скажу, що не всі служителі УПЦ МП є російськими агентами, але їхня кількість у керівництві церкви величезна, також не секрет і те, що симпатії багатьох священників цього патріархату на боці Путіна. З огляду на все це можна говорити про необхідність припинення роботи центрів ідеологічної пропаганди Кремля, якими стали парафії УПЦ МП.
Про це на власній сторінці у Facebook пише Борислав Береза, інформує UAINFO.org.
Але припинення роботи УПЦ МП в Україні завдасть руйнівного удару по фінансовій складовій цієї структури. Після припинення діяльності в Україні РПЦ втрачає майже 40% своєї пастви та половину доходів. Про половину доходів — не перебільшення. Більше того, всі витрати та забезпечення фінансових потреб РПЦ візьме на себе бюджет Росії, і тоді РПЦ остаточно перетвориться на держкорпорацію з держфінансуванням, як якась ТРК «Росія» з Соловйовим або з Кисельовим.
РПЦ стане черговою офіційною, підконтрольною Кремлю, машинкою пропаганди для заманювання електорату та промивання мізків пастви. І водночас Кремль позбавляється потужного ресурсу щодо формування громадської думки в Україні та впливу на багато процесів через інтеграцію УПЦ МП до місцевої влади чи через близькі особисті стосунки з представниками влади.
До речі, більшість пересічних священників, які сьогодні служать в УПЦ МП, готові перейти до ПЦУ та відмовитися від Кирила Гундяєва як від патріарха. Це буде не завжди моральний вибір, а швидше прагматичний, але він буде саме таким. Після всього цього Кирило увійде в історію РПЦ як руйнівник церковної єдності та патріарх-розкольник, який своїми діями та словами не лише розколов церкву, а й зміг втратити парафії та паству. Адже вину за все, що відбувається, історія покладе на Кирила та Путіна, які домоглися того, що РПЦ фактично кастрували. Тавро розорювача російської церкви вже на цих двох. Тому що після відходу української частини церкви РПЦ у колишньому складі більше немає. І це точно не те, про що мріяли Путін з Кирилом, але чого досягли.
Бунту в УПЦ МП не буде. Окремі локальні протести будуть швидко і жорстко погашені, а священики, які їх ініціювали, заслужено сядуть, якщо не встигнуть виїхати до Росії. Але й у Росії їх не дуже чекають. Там тепер грошей на всіх не вистачає. Так, кількох високих сановників у Росії приймуть та забезпечать доходом. Кількох, а решту буде кинуто напризволяще. Тому що «Росія завжди кине тебе синку». І цих кинуть. Тим більше, що вони будуть для росіян прийшлими. Але така доля часто чекає на зрадників, які зрадили свою країну і служать окупантам.
А ми спостерігатимемо процес того, як РПЦ повільно здихає. Але це буде вже чужа проблема, і ми не маємо причин переживати за церкву Гундяєва та Путіна.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter 
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
