Іранське керівництво роздроблене та деморалізоване. Це ускладнює переговори.
Про це повідомляє New York Times.
Чотири тижні війни глибоко вразили іранський режим. За оцінкою західних розвідслужб, керівництво країни роздроблено та прийняття важливих рішень затягується (зокрема пов’язаних із веденням бойових дій). Убито десятки високопоставлених іранських чиновників та їхніх заступників. Як повідомляє New York Times, уцілілі відповідальні особи уникають особистих зустрічей та телефонних розмов. Занадто великий страх, що переговори перехоплять США чи Ізраїль і потім використані для завдання авіаударів.
Серед мулл панують абсолютна недовіра та невизначеність. Хоча армія та силові структури продовжують працювати, в умовах війни практично неможливо домовитися про стратегію. Крім того, за американськими оцінками, прихильники жорсткої лінії з Корпусу вартових ісламської революції набувають все більшого впливу і навіть відтісняють релігійне керівництво на другий план. В даний час неясно, яку реальну владу має новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї.
Для США це суттєво ускладнює переговори. Президент Дональд Трамп наполягає на швидкій угоді, але стикається із суперечливими сигналами з Тегерану.
«Іранські переговорники дуже різні і «дивні», – написав Трамп у Truth Social.
За його словами, вони «умовляють» про світ, але водночас публічно заявляють, що лише «розглядають» його пропозицію. 29 березня президент США говорив про «цілком іншу групу людей» при владі в Ірані і розцінив розвиток подій як свого роду зміну режиму.
Трамп загрожує Ірану новими ударами та сухопутною операцією, якщо той не укладе з ним угоди. Однак, за даними Wall Street Journal, президент США готовий завершити війну, навіть якщо Ормузька протока, частково заблокована Іраном, не буде знову відкрито для судноплавства.
У військовому відношенні Іран, незважаючи на хаос у керівництві, поки що залишається дієздатним, йдеться в матеріалі NYT. Ослаблена держава більше не може організовувати великих, узгоджених ударів, але регіональні командири часто діють самостійно — без тісної координації з Тегераном.
