• 28 •
Деякі види бактерій, що мешкають у шлунково-кишковому тракті, виділяють метаболіти, які підвищують потяг до фізичних вправ. Втім, поки що це продемонстровано на мишах, і довести наявність такого зв'язку у людей ще доведеться.
Медики з Університету штату Пенсільванія проаналізували генетичні та фізіологічні фактори, що відрізняють мишей з високим потягом до фізичної активності. Ключовим із них виявилася присутність метаболітів, які виробляють певні види бактерій кишкової мікрофлори. Вчені пишуть про це у статті, опублікованій у журналі Nature, інформує UAINFO.org.
Симбіотичні мікроби, що мешкають у кишечнику, надають глибокий і різноманітний вплив на весь організм. Вони можуть визначати тяжкість перебігу Covid-19 та ефективність вакцин, брати участь у розвитку хвороби Альцгеймера та змінювати настрій. Ще один взаємозв'язок виявила команда американських медиків на чолі з Крістофом Тейсом.
Читайте також: Отруї мене ніжно: мурахи діляться отрутою з родичами, щоб захистити їх від хвороб
Вчені зібрали широкий спектр відомостей про своїх лабораторних мишей: секвенували їх геном, визначили набір метаболітів у крові, видовий склад кишкової мікрофлори тощо. Серед них виділили групу тварин, які демонстрували підвищений інтерес до фізичної активності та довше за інших бігали в колесі. Далі використали штучний інтелект, щоб виділити фактори, що роблять найбільший внесок у цю відмінність.
З'ясувалося, що генетика впливає на потяг до фізичних вправ порівняно мало, проте склад мікрофлори має дуже великий ефект. Це підтвердили й експерименти: якщо «спортивним» тваринам згодовували антибіотики широкого спектра дії, вони починали проводити в біговому колесі приблизно вдвічі менше часу.
Додаткові дослідження дозволили пов'язати такий ефект із присутністю бактерій Eubacterium rectale та Coprococcus eutactus. Ці мікроби мешкають у кишечнику та виділяють у нього аміди жирних кислот. Своєю чергою аміди стимулюють канабіноїдні рецептори CB1, що працюють у клітинах периферичної нервової системи. В результаті підвищується рівень дофаміну в смугастому тілі головного мозку, причому при фізичних навантаженнях це особливо помітно.
Читайте також: Зимовим спалахам простудних захворювань знайшли пояснення на клітинному рівні
Дофамін недаремно називають "гормоном задоволення", а смугасте тіло – частиною внутрішньої системи винагороди мозку. Така стимуляція веде до позитивних переживань під час фізичної активності та розвиває потяг до вправ. Деякі дані, отримані в експериментах з мишами, також показують, що у них помітніше проявляється "ейфорія бігуна", пов'язана з меншою чутливістю до втоми та болю.
"Дослідження може відкрити зовсім новий напрямок у спортивній фізіології", – сказав Ніколас Бетлі, один з авторів роботи.
Втім, насамперед вченим належить продемонструвати, що аналогічний зв'язок мікрофлори із задоволенням від спорту існує й у людей. Якщо це вдасться, то можливо, що з часом з'являться нові ефективні дієти та біодобавки, які зможуть коригувати мікрофлору та зроблять регулярні походи до спортзалу суцільним задоволенням.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
UAINFO
Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter 
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
