Як стало відомо BILD від ізраїльських джерел, підготовка ударів по Ірану зайняла чимало часу. У курс справи було присвячено лише вузьке коло осіб: навіть міністри в уряді Біньяміна Нетаньяху не знали точний час початку військової операції.
Ізраїль розраховував досягти максимального ефекту раптовості. Військові виходили з того, що Іран очікував нападу вночі. При цьому однією з головних цілей було вбивство верховного аятоли Алі Хаменеї. Як стало остаточно ясно вранці, цієї мети досягти вдалося.
Інша мета, яка в колах, пов’язаних із безпековими питаннями, вважається очевидною — зміна іранського режиму. Заради цього США не готові використати сухопутні війська. Натомість ставка робиться на повстання іранців. Чи це спрацює, на даний момент зовсім неясно, констатує шеф-редактор BILD Пауль Ронцхаймер.
За лаштунками, за даними BILD, до останнього робилися спроби відмовити Трампа від військового удару. Потужний тиск чинили Катар і Саудівська Аравія, які ні в якому разі не бажали ризикувати ескалацією: пожежа на Близькому Сході загрожує непередбачуваними наслідками для цін на нафту, безпеки та стабільності.
В оточенні Трампа, мабуть, теж були противники військового удару, які застерігали про величезні політичні ризики у разі, якщо атаки призведуть до великої війни невизначеної тривалості.
Що ж стало вирішальним аргументом на користь військового удару? За інформацією з Вашингтона, Трамп дійшов висновку, що Іран не піде на поступки за ключовими вимогами — насамперед не припинить ядерну програму.
Для Близького Сходу це сталося переломним моментом, і зовсім неясно, як розвиватимуться подальші події, резюмує Ронцхаймер. Ізраїльські джерела кажуть, що повітряний простір може бути закритий наступний тиждень — війна тільки почалася.
