Москва та Астана уклали міжурядову угоду про будівництво першої в Казахстані атомної електростанції.
Документ про співпрацю у будівництві АЕС підписали у четвер, 28 травня, під час державного візиту президента РФ Володимира Путіна до Казахстану.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про «масштабний проєкт, який стане локомотивом науково-освітньої та технологічної взаємодії, забезпечить розвиток нових суміжних галузей енергетики та індустрії загалом».
Своєю чергою Путін назвав будівництво АЕС у Казахстані ключовим спільним проєктом в енергетичній сфері. Введення її в експлуатацію дозволить зробити помітний внесок в енергозабезпечення Казахстану, зазначив він. При цьому йдеться про створення цілої галузі, яка включає, зокрема, підготовку кадрів для електростанції, додав Путін.
Вартість проєкту може становити близько 16,5 млрд доларів, зазначив глава Агентства з атомної енергії республіки Алмасадам Саткалієв. «Це достатньо серйозний обсяг фінансування, який, за домовленістю уряду Республіки Казахстан за участю Агентства з атомної енергії, буде забезпечений за рахунок експортного кредиту», — сказав він.
Одночасно Путін і Токаєв підписали спільну заяву «Про сім основ дружби та добросусідства народів Росії й Казахстану» щодо зміцнення двостороннього співробітництва. «Перша основа — це спільність історії та відповідальне ставлення до її об’єктивного осмислення в дусі дружби та добросусідства. Друга — спільні зусилля щодо розвитку євразійської інтеграції, формування в регіоні простору співпраці, безпеки та діалогу», — заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков.
Крім того, у документі згадуються спільні кордони як простір добросусідства та співпраці, економічне партнерство, мовне й культурне різноманіття як спільне надбання традиційних цінностей, молодь, освітні обміни та співпраця у сфері спорту, а також спільний погляд у майбутнє.
У Казахстані обговорювали будівництво АЕС із кінця 1990-х років. Відтоді різні проєкти так і не були реалізовані. У країні багато противників атомних технологій, які вказують на негативні наслідки радянських ядерних випробувань, наприклад, на Семипалатинському полігоні. Із 1972 року в Актау (раніше Шевченко) вже діяв атомний енергокомбінат, але його закрили у 1999 році.
